Попереднє дослідження доказів у кримінальному провадженні

Автор(и)

  • А. В. Коваленко кандидат юридичних наук, доцент, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії публічної безпеки громад факультету № 2 Донецького державного університету внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3665-0147

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.3.53

Ключові слова:

кримінальне провадження, досудове розслідування, доказування, попереднє дослідження, докази, слідчі (розшукові) дії, криміналістична тактика, відкриття матеріалів

Анотація

Статтю присвячено з’ясуванню сутності попереднього дослідження доказів у кримінальному провадженні та висвітленню основних процесуальних і криміналістичних засобів такої діяльності. Наголошено, що опрацювання джерел (носіїв) доказової інформації та отримання від них релевантних відомостей здійснюється суб’єктами доказування як у залі судового засідання (судове дослідження) та і за її межами. Запропоновано відійти від класичного вузького підходу до тлумачення поняття «попереднє дослідження». Аргументовано, що сукупність позасудових неекспертних практичних дій та когнітивних операцій суб’єктів доказування щодо опрацювання джерел (носіїв) доказової інформації, отримання від них і з’ясування змісту відомостей про обставини, що мають значення для кримінального провадження, варто вважати попереднім дослідженням доказів. Визначено об’єкти, суб’єктів та предмет попереднього дослідження доказів, класифіковано таку діяльність за низкою процесуально та криміналістично значущих підстав. Розмежовано попереднє, експертне та судове дослідження доказів. Наголошено, що безпосереднє попереднє дослідження доказів здійснюється шляхом органолептичного сприйняття ознак відповідних первинних джерел (носіїв) доказової інформації, а опосередковане – шляхом ознайомлення з похідними доказами, які несуть відомості про оригінальний об’єкт. Показано, що основним процесуальним засобом попереднього дослідження речей, документів, трупів та комп’ютерних даних є огляд; тіла живої людини – освідування, слідчий експеримент та пред’явлення для впізнання. Наголошено, що ідеальні сліди пам’яті особи досліджуються одночасно із їх збиранням у межах допиту та низки змішаних слідчих (розшукових) дій. Аргументовано, що суб’єкти доказування можуть досліджувати докази й у непроцесуальній формі (за окремими винятками). До форм попереднього дослідження також віднесено ознайомлення з доказами, відкритими іншою стороною в порядку ст.ст. 184, 221, 290 КПК України. Наголошено на перспективності наукової розробки кримінальних процесуальних та криміналістичних засобів судового дослідження доказів.

Посилання

Арешонков В.В. До питання структури техніко-криміналістичних досліджень. Юридичний бюлетень. 2020. Вип. 15. С. 141–148. DOI: https://doi.org/10.32850/LB2414-4207.2020.15.19.

Бишевець О.В. Використання спеціальних знань у доказуванні в кримінальних провадженнях. Вісник кримінального судочинства. 2015. № 1. С. 209–215.

Волобуєва О.О. Взаємодія слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин : автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. Київський національний університет внутрішніх справ. Київ, 2006. 22 с.

Коваленко В.В. Застосування науково-технічних засобів спеціалістами при проведені слідчих дій: Монографія. Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. 208 с.

Лазебний А. Форми використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів проти громадського порядку. Jurnalul juridic național: teorie și practică. 2015. Aug. С. 131–134.

Лук’янчиков Б.Є., Лук’янчиков Є.Д. Використання спеціальних знань у дослідчому провадженні. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2010. № 1. С. 1–8. URL: https://lj.oa.edu.ua/articles/2010/n1/10lbeudp.pdf.

Пиріг І.В. Теоретичні основи експертної діяльності органів внутрішніх справ: монографія. Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2011. 312 с.

Криміналістика: криміналістична техніка: навч. посіб. / Р.Л. Степанюк, В.О. Гусєва, В.В. Кікінчук та ін. Харків: ХНУВС, 2023. 388 с.

Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч. 1. Xарків: Консум, Основа, 1999. 416 с.

Алєксєйчук В.І. Огляд місця події: тактика і психологія: дис. … канд. юрид. наук : 12:00:09. Харків, 2007. 240 с.

Криміналістика: підруч. / В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін.: за ред. В. Ю. Шепітька. 5-те вид. переробл. та допов. Київ: Ін Юре, 2016. 640 с.

Ревака В.М. Попереднє дослідження об’єктів у стадії порушення кримінальної справи. Правова держава. 2009. № 11. С. 183–189.

Гончаренко В. Г. Науково-технічні засоби в слідчій практиці : монографія. Київ : Вища школа, 1984. 150 с.

Лук’янчиков Є.Д., Лук’янчиков Б.Є., Микитенко О.Б. Попереднє дослідження слідової інформації в процесі розслідування. Проблеми європейської та світової безпеки: правові вектори: матеріали круглого столу (Київ, 10 травн. 2023 р.). Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. С. 41–46.

Коваленко А.В. Криміналістичне вчення про збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні: монографія. Київ: Алерта, 2024. 558 с.

Весельський В.К. Концептуальні основи тактики слідчих дій (слідчий огляд, допит, призначення і проведення судових експертиз). Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2012. № 2. С. 151–158.

Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 19: Кримінальний процес, судоустрій, прокуратура та адвокатура / редкол.: В.Т. Нор (голова) та ін.; Нац. акад. прав, наук України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. 2020. 960 с.

Коваленко А.В. Експертне дослідження доказів у кримінальному провадженні. Криміналістика і судова експертиза. 2024. Вип. 69. С. 194–207. DOI: https://doi.org/10.33994/kndise.2024.69.18.

Криміналістика: підручник: у 2 т. Т. 1; За заг. ред. А.Ф. Волобуєва, Р.Л. Степанюка, В.О. Малярової; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2018. 384 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-04

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність