Проблеми визначення ознак суб’єкта колабораційної діяльності

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблемних аспектів визначення ознак суб’єкта кримінального правопорушення, передбаченого статтею 111¹ Кримінального кодексу України, що регламентує відповідальність за колабораційну діяльність.

Вказана норма, яка в Кримінальному законі, цілком логічно, отримала назву «Колабораційна діяльність», включає 7 частин, де описано самостійні склади кримінальних правопорушень, та 1 частину, де описано кваліфікуючу ознаку, яка поширюється не на всі форми колабораційної діяльності, визначені в попередніх частинах. В свою чергу, майже кожна з частин статті 111¹ КК України описує по декілька форм колабораційної діяльності. Зазначені в законі форми прояву колабораційної діяльності за своєю сутністю є різними, водночас, деякі з них, конкурують між собою та іншими правопорушеннями, передбаченими КК України.

Наразі у медіа повідомляється про велику кількість кримінальних проваджень, що відкриваються правоохоронними органами за цією статтею. Зважаючи на реалії сьогодення, кількість справ вказаної категорії лише зростатиме. Відсутність належних методик документування та єдиних підходів може призвести до процесуальних порушень, що, в свою чергу, спровокує збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини, та, як наслідок, може негативно вплинути на репутацію України як правової держави.

Враховуючи зазначене, прогнозовано відбуваються численні дискусії практиків і науковців на тему як вірного тлумачення, так і покращення змісту ст. 111¹ КК України, а також існуючої та майбутньої судової і слідчої практики. Серед інших проблематик, які стали предметом обговорення в межах ст. 111¹ КК України, окремо постає питання визначення суб’єкта колабораційної діяльності.

У дослідженні увагу зосереджено на аналізі складових елементів спеціального суб’єкта цього правопорушення, включаючи ознаки віку, громадянства, правового статусу. Проведено порівняльний аналіз наукових підходів до визначення спеціального суб’єкта в контексті сучасних правових реалій. Визначено низку дискусійних питань, пов’язаних із неоднозначним тлумаченням правових норм, що регулюють колабораційну діяльність.

Зроблено висновки щодо необхідності вдосконалення законодавчого формулювання статті 111¹ КК України з метою чіткого розмежування суб’єктного складу правопорушення. Запропоновано шляхи подальших наукових досліджень і законодавчих ініціатив у вказаній сфері.