Напрями діяльності Міністерства юстиції України у сфері забезпечення прав осіб, щодо яких здійснюється конвоювання підрозділами поліції

Анотація

У статті досліджено напрями діяльності Міністерства юстиції України у сфері забезпечення прав осіб, яких конвоюють підрозділи поліції, з урахуванням міжнародних стандартів та національного законодавства. Акцентовано на важливості захисту прав людини, особливо в умовах воєнного стану та постконфліктного відновлення. Вказано на системні проблеми, такі як застарілість нормативно-правового регулювання, розбіжності між законодавчими нормами та їхнім правозастосуванням, а також обмежена ефективність контролю за дотриманням прав конвойованих осіб. Аналізується недостатність та застарілість чинних нормативних актів, які не відповідають міжнародним стандартам, зокрема закріпленим Європейською конвенцією з прав людини. Наголошено на наявності правових прогалин у регулюванні транспортування осіб з інвалідністю, іноземців та інших уразливих категорій. Зазначено, що випадки порушень, зокрема надмірного застосування сили, неналежних умов транспортування та інших зловживань, часто залишаються безкарними, що підкреслює необхідність удосконалення прозорості процедур. Доведено, що діяльність Мін’юста у сфері забезпечення прав осіб, щодо яких здійснюється конвоювання підрозділами поліції, є багатовимірною та комплексною. З’ясовано, що вона охоплює нормативно-правове регулювання, організацію взаємодії й координації з іншими уповноваженими суб’єктами, медичне забезпечення, матеріально-технічну підтримку та інформаційно-аналітичне забезпечення. Встановлено, що Мін’юст також здійснює контроль за виконанням правових норм, розглядає звернення громадян та забезпечує механізми захисту прав узятих під варту осіб. Підкреслено, що важливість належної реалізації цих напрямів стає особливо актуальною в умовах сучасних викликів, включаючи збройну агресію. Запропоновано оптимізувати діяльність Міністерства юстиції України, зосереджуючи увагу на нормотворчості, моніторингу правозахисних стандартів, удосконаленні процедур транспортування, а також підвищенні відповідальності за порушення. Робота акцентує увагу на необхідності інтеграції міжнародного досвіду для забезпечення правових гарантій на рівні, який відповідає сучасним викликам, та пропонує комплексний підхід до вирішення наявних проблем.