Порівняльний аналіз правового регулювання вимог до кандидатів на державну службу: напрями вдосконалення українського законодавства в контексті забезпечення доброчесності та запобігання корупції

Анотація

У статті здійснено комплексний порівняльний аналіз правового регулювання вимог до кандидатів на державну службу в Україні, державах Європейського Союзу (Латвії, Литві, Естонії, Німеччині), а також у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії з акцентом на механізми забезпечення доброчесності, професійної компетентності та запобігання корупції. Дослідження ґрунтується на аналізі національного законодавства, підзаконних нормативно-правових актів, а також відповідних міжнародних практик, що дозволяє окреслити сучасні тенденції правового регулювання доступу до державної служби.

З’ясовано, що більшості розглянутих держав притаманна наявність універсальних кваліфікаційних критеріїв, зокрема: громадянство, володіння державною мовою, відповідна освіта, відсутність судимостей, дотримання морально-етичних норм. Водночас, специфіка реалізації цих вимог суттєво відрізняється в частині процедур добору, змісту етичних стандартів та підходів до оцінювання доброчесності. У Сполученому Королівстві, наприклад, широко застосовуються інструменти альтернативного доступу до державної служби, зокрема програми «Fast Stream» і «Apprenticeship», що орієнтовані на молодь без значного професійного досвіду. Естонська, латвійська та німецька моделі відзначаються високим рівнем нормативної деталізації процесу добору, суворістю вимог щодо репутації та обмежень на зайняття посад, а також системною підтримкою етичної поведінки на всіх етапах публічної служби.

Обґрунтовано необхідність реформування українського законодавства в частині нормативного закріплення процедур залучення молоді до державної служби на ранньому етапі професійного становлення шляхом запровадження програми спеціалізованої підготовки (стаття 19¹), а також системної щорічної сертифікації з етики (стаття 8¹), що передбачає перевірку знань антикорупційного законодавства, етичних кодексів та здатності діяти в умовах етичних дилем. Такий підхід відповідає міжнародним стандартам відкритості, прозорості та доброчесності публічного управління. Впровадження рекомендованих змін сприятиме підвищенню ефективності національної системи добору кадрів, зниженню корупційних ризиків, посиленню інституційної спроможності органів державної влади, а також наближенню українського законодавства до стандартів публічної служби, усталених у європейському правовому просторі.