Правові основи адміністрування податку на додану вартість в Україні

Анотація

У статті досліджено правові основи адміністрування податку на додану вартість в Україні як одного з ключових джерел формування дохідної частини державного бюджету. Розкрито поняття «адміністрування» у широкому й вузькому значенні, його етимологічне походження, а також специфіку застосування цього терміна в податково-правовому полі. Розглянуто теоретичні підходи до визначення змісту податкового адміністрування у працях українських та зарубіжних науковців. Особливу увагу приділено історії становлення системи адміністрування ПДВ в Україні, починаючи з 1991 року, коли відбулося запровадження першого закону про ПДВ, до сучасного етапу, що характеризується цифровізацією та впровадженням ризикоорієнтованих підходів у податковому контролі. Визначено ключові етапи реформування: впровадження електронної звітності, створення СЕА ПДВ, запуск системи моніторингу СМКОР, перехід до SAF-T UA. Розкрито особливості сучасної структури адміністрування ПДВ, виокремлено її складові елементи, функції та компетенції контролюючих органів, зокрема Державної податкової служби, Міністерства фінансів, Державної казначейської та митної служб. Окреслено основні проблеми в адмініструванні ПДВ, серед яких: надмірне блокування податкових накладних, корупційні ризики, людський фактор у прийнятті рішень, затримки з відшкодуванням ПДВ. Проаналізовано статистичні дані Ради бізнес-омбудсмена України щодо проблемних моментів, котрі виникають внаслідок недостатньої ефективності системи адміністрування ПДВ в Україні.

Зроблено акцент на тому, що ефективність адміністрування ПДВ безпосередньо впливає на фіскальну стабільність держави, а також на рівень довіри між державою та платниками податків. На основі аналізу запропоновано шляхи вдосконалення функціонування системи адміністрування ПДВ, серед яких – удосконалення критеріїв ризиковості в СМКОР, підвищення прозорості адміністративних процедур, посилення електронної взаємодії, мінімізація людського впливу при прийнятті рішень. У результаті дослідження сформульовано висновки, спрямовані на покращення якості адміністрування податку на додану вартість в Україні та підвищення ефективності податкової політики загалом.