Екоцид: проблемні питання визначення та кваліфікації

Анотація

У науковій публікації досліджуються сучасні підходи до визначення поняття екоцид, проблемні питання кваліфікації та визначення окремих ознак складу цього злочину.

Наведено статистичні дані за 2012 – квітень 2025 років щодо кількості зареєстрованих в Україні злочинів за ст. 441 Кримінального кодексу України (екоцид), вказано на динаміку їх реєстрації за цей період, у тому числі після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та розкрито характеристику зареєстрованих екоцидів в Україні. Зазначено про стан і результати їх досудового розслідування.

У ході дослідження наведено деякі з причин, які є перешкодою для належного та однакового правозастосування цієї статті Кримінального кодексу, у тому числі виокремлено як вагому причину – недосконалість законодавства та подібність об’єктивної сторони цього злочину до об’єктивної сторони інших кримінальних правопорушень проти довкілля.

Аргументовано, що для екоциду обов’язковою суб’єктивною ознакою є вина у формі умислу, а мета та мотив є факультативними. Суб’єктивна сторона екоциду щодо діяння повинна характеризуватися прямим умислом, а щодо наслідків – прямим або непрямим умислом.

У статті також охарактеризовано обов’язкові ознаки об’єктивної сторони екоциду. Зокрема, обґрунтовується, що екоцид може бути вчинений як активною дією так і бездіяльністю, склад цього злочину є формально-матеріальним, для кваліфікації екоциду не обов’язково, щоб негативні наслідки вже настали.

З урахуванням чинної редакції статті 441 Кримінального кодексу обґрунтовується, що екоцид є закінченим злочином з моменту масового знищення рослинного або тваринного світу чи отруєння атмосфери або водних ресурсів, що спричинили чи з високою ймовірністю можуть спричинити екологічну катастрофу (матеріальний склад), або вчинення інших діянь, що з високою ймовірністю можуть спричинити екологічну катастрофу (формальний склад).

Обґрунтовано, що широка (масштабна) та довгочасна (довгострокова) екологічна шкода по своїй суті вже є серйозною шкодою для довкілля, а тому для визначення діяння як екоцид встановлення додаткового порогу (стандарту) у вигляді настання «серйозної» шкоди не потрібно.

Пропонується таке визначення екоциду – це умисне діяння, вчинене з усвідомленням того, що існує значна ймовірність заподіяння ним довгострокової та широкомасштабної шкоди довкіллю, яке призвело чи з високою ймовірністю може призвести до настання такої шкоди.