Особливості судового розгляду справ щодо виникнення права земельного сервітуту

Анотація

Статтю присвячено дослідженню судової практики розгляду справ щодо виникнення права земельного сервітуту. Визначено, що під час здійснення провадження у справах за позовами про встановлення земельного сервітуту суди для вирішення справи й прийняття об’єктивного та неупередженого рішення досліджують такі основні елементи цих правовідносин, як правовий статус суб’єктів та правовий режим об’єктів, щодо яких виникають земельні сервітутні відносини, дотримання процедури звернення за встановленням земельного сервітуту, наявність/відсутність умов встановлення сервітуту, зміст сервітуту та характер обмежень у використанні земельної ділянки її власником чи користувачем. Метою статті є аналіз проблеми правозастосування при судовому розгляді спорів щодо захисту прав землевласників та землекористувачів у разі встановлення земельного сервітуту.

З’ясовується питання процесуальної дієздатності особи на звернення із вимогою про встановлення земельного сервітуту. Досліджено, що передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту має бути доказ вчинення дій щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди між сторонами. На основі аналізу норм законодавства України та судової практики визначено, що встановлення земельного сервітуту є виправданим лише у випадках, коли є об’єктивна неможливість задоволення потреб землевласника чи землекористувача іншим шляхом. Досліджено, що встановлення земельного сервітуту за результатами судового вирішення справи та визначення умов сервітутного землевикористання може відбуватися на підставі договору сервітуту, якщо особа звернулась з вимогою про визнання укладеним договору сервітуту, або рішення суду, якщо особа звернулась з вимогою про встановлення сервітуту за рішенням суду. Зроблено висновок про недосконалість правового регулювання земельних сервітутних відносин, термінологічну розрізненість, що й викликає судові суперечки, та необхідність внесення концептуальних змін до законодавства для усунення дублювання у регулюванні земельних сервітутних відносин та суперечностей і неузгодженостей, що виникають як його наслідок.