Місце сільськогосподарського виробництва в системі міжнародно-правового регулювання

Анотація

У статті досліджується місце сільськогосподарського виробництва в системі міжнародно-правового регулювання, зокрема в контексті забезпечення продовольчої безпеки та сталого розвитку. Розглядаються основні міжнародно-правові акти та інституції, які впливають на регулювання аграрної сфери, включаючи документи ООН та Світової організації торгівлі. Окрема увага приділена ФАО. Визначено, що з-поміж нормативних документів ФАО особливої уваги заслуговують Добровільні керівні принципи щодо відповідального управління правами на землю, рибні ресурси та ліси в контексті національної продовольчої безпеки, які формують основу для політики багатьох країн.

Окреслюються проблеми, які існують у впровадженні та гармонізації міжнародних норм аграрного права на національному рівні. Різні країни мають різний рівень правової та інституційної спроможності, що може призводити до нерівномірного застосування міжнародних стандартів.

Підкреслено, що важливо забезпечити баланс між необхідністю захисту навколишнього середовища та підтримкою економічного розвитку країн, особливо тих, що розвиваються. І це вимагає більш тісної співпраці між міжнародними організаціями, національними урядами та іншими зацікавленими сторонами для розробки гнучких та інклюзивних правових механізмів, які враховують специфіку кожної країни та сприяють досягненню цілей сталого розвитку.

Сільськогосподарське виробництво не обмежується тільки внутрішнім регулюванням, а стає об’єктом багатокомпонентного міжнародно-правового впливу: торговельних, екологічних, біотехнологічних і гуманітарних режимів, які взаємодіють як у вигляді обов’язкових норм, так і через м’яке право, стандарти і політичні ініціативи. Це питання вимагає подальшого дослідження.

У результаті дослідження формулюються висновки щодо важливості подальшого вдосконалення міжнародно-правового регулювання сільськогосподарського виробництва повинно базуватися на принципах справедливості, ефективності та сталості, забезпечуючи при цьому належний захист прав фермерів, збереження біорізноманіття та продовольчу безпеку для всіх.