Історія формування законодавства з регулювання впливу воєнних конфліктів на навколишнє природне середовище
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.2.38Ключові слова:
розвиток законодавства, екоцид, вплив воєнних конфліктів на довкілля, екологічні зобов’язання держав, навколишнє природне середовище, екологічна безпека, відновлення довкілляАнотація
Стаття досліджує екологічні наслідки воєнних конфліктів, що є актуальною тематикою у світлі зростаючої кількості збройних протистоянь у світі. Акцентується увага на тому, що війна завдає шкоди не лише людству, а й довкіллю, спричиняючи такі негативні наслідки як: деградація земель, забруднення вод та атмосферного повітря, втрата біорізноманіття та поступове руйнування екосистем. У статті проаналізовано приклади впливових для екології конфліктів – Перша та Друга світові війни, війна у В’єтнамі, операція НАТО «Союзницька сила» в Югославії, та їхній вплив на довкілля. Зокрема, проаналізовані такі загрози, як застосування хімічної зброї, масштабна вирубка лісів, використання штучних дефоліантів і наслідки вибухів для ґрунтів. Авторами також акцентовано увагу на конкретних порушеннях міжнародних приписів у сфері регулювання воєнного впливу на довкілля, що дозволяє говорити про необхідність безперервного розвитку та удосконалення міжнародного законодавства у цій царині, зокрема, за рахунок врахування в ньому екологічно важливих та безпекових аспектів. Актуальність статті розкрито на основі дослідження міжнародних даних про зростаючу кількість воєнних конфліктів у світі, які в подальшій перспективі через трансформацію і розширення мілітарних систем та застосування сучасних збройних засобів, можуть призвести до великої кількості екологічно небезпечних наслідків.
Особливу увагу приділено більш сучасному прикладу – повномасштабному вторгненню рф в Україну, де вже наразі можна прогнозувати значні зміни в екосистемах, зокрема, у структурі ґрунтів внаслідок великої кількості вирв від обстрілів. Також встановлено, що екологічні наслідки воєнних конфліктів мають не лише локальний, а й транскордонний характер, зокрема через поширення забруднювальних речовин повітрям та водними шляхами. Автори статті наголошують на необхідності систематизації міжнародного досвіду та відповідного законодавства, наукового аналізу екологічних втрат задля створення ефективних стратегій як для захисту навколишнього природного середовища під час воєн, так і для його відновлення у післявоєнний період. З метою повноцінного дослідження даної тематики у статті також акцентується на важливості правової визначеності та деталізації поняття «екоциду».
Посилання
Арустамян О.М., Ткачишин В.С. Історія застосування бойових отруйних речовин у роки Першої світової війни. Медицина невідкладних станів. 2017. № 4 (83). С. 100–104. URL: https://emergency.zaslavsky.com.ua/index.php/journal/article/view/804.
Hamblin J. Environmental Dimensions of World War II. In book: A Companion to World War II. 2012, pp. 698–716. URL: https://www.researchgate.net/publication/290847530_Environmental_Dimensions_of_World_War_II.
Генеза екоциду: на межі між війнами, науковим доробком та політичними іграми (Аналітичне дослідження. Частина 1). Екологія. Право. Людина. URL: https://docs.google.com/viewerng/viewer?url=https://epl.org.ua/wp-content/uploads/2023/05/GENEZA-EKOTSYDU1205.pdf&hl=en.
Simonov E.A., Vasyliuk O., Spinova Y. Журнал про екологічні наслідки війни. Ukraine War Environmental Consequences Work Group (UWEC). Issue 2. 2022, p. 44. URL: https://www.researchgate.net/publication/369823623_Zurnal_pro_ekologicni_naslidki_vijni_Ukraine_War_Environmental_Consequences_Work_Group_Vipusk_9_Ukrainskou.
Uppsala Conflict Data Program (UCDP)// UCDP: веб-сайт. 2023. URL: https://ucdp.uu.se/year/2023.
Conflict Barometer. Heidelberg Institute for International Conflict Research// HIIK: веб-сайт. 2023. URL: https://hiik.de/data-and-maps/datasets/?lang=en.
Протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів та бактеріологічних засобів Женева, 17 червня 1925 року. URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/141100141100. (дата звернення 17.04.25).
Конвенція про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення від 10.04.1972 р. URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/169882169882. (дата звернення 17.04.25).
Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення від 13 січня 1993 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_182#Text. (дата звернення 17.04.25).
Пендюр Н. Як я купалася над тоннами хімічної зброї, або Дещо про наслідки двох світових воєн для довкілля. UAnimals media: веб-сайт. URL: https://uanimals.org/media/statti/nad-tonnamy-khimichnoi-zbroi/.
IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text. (дата звернення 18.04.25).
Статут Міжнародного військового трибуналу для суду та покарання головних військових злочинців європейських країн осі. URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/140950140950. (дата звернення 18.04.25).
ВИТОКИ ЕКОЦИДУ: справа Вʼєтнаму. Екологія. Право. Людина: веб-сайт. URL: https://epl.org.ua/wp-content/uploads/2023/04/Vytoky-ekotsydu_n2204.pdf.
Конвенція про заборону військового або будь-якого ворожого використання засобів впливу на природне середовище від 18 травня 1977 р. URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/169404528936. (дата звернення 19.04.25).
Nježić Z. B. M. M. Ačanski. Not to be forgotten: The bombing of Novi Sad: An ecological black area. Hemijska industrija 63, (2), 2009, рр. 75–78. URL: https://www.researchgate.net/publication/270469451_Not_to_be_forgotten_The_bombing_of_Novi_Sad_An_ecological_black_area.
Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text. (дата звернення 19.04.25).
ЕкоЗагроза: Офіційний ресурс Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України: веб-сайт. URL: https://ecozagroza.gov.ua.
Чернишук П. Війна та шкода для довкілля: чи можна притягнути росію до відповідальності. Юридична газета, 11 вересня 2024 р. – онлайн версія: URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/ekologichne-pravo-turistichne-pravo/viyna-ta-shkoda-dlya-dovkillya-chi-mozhna-prityagnuti-rosiyu-do-vidpovidalnosti.html.
Кримінальний кодекс України від 05.04.2001. № 2341-III URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text. (дата звернення 02.05.25).
Деякі питання функціонування сервісу фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації “ЕкоЗагроза”: постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 р. № 783. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/783-2023-п#Text. (дата звернення 20.04.25).
Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду (ратифіковано Україною із заявами Законом № 3909-IX від 21.08.2024). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text. (дата звернення 20.04.25).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 В. Л. Бредіхіна, М. О. Ільїна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.