Поняття «середовище праці»: світоглядна зміна нормативної визначеності

Анотація

У статті досліджується питання термінологічної визначеності поняття «середовище праці» в національному законодавстві, крізь призму міжнародного досвіду та трудових стандартів. Відзначається, що в чинному трудовому законодавстві поняття середовище праці або робоче середовище не закріплені, їх зміст охоплюється низкою норм, які регулюють умови праці, охорону праці та безпеку на робочому місці. Акцентовано увагу, що в європейському законодавстві та науці широко використовується сталий англомовний термін «working environment», який визначає комплекс умов, у яких працівник виконує свої трудові обов’язки. Окреслені основні підходи при визначенні та застосуванні терміну «середовище праці» у міжнародному законодавстві та внутрішніх документах Міжнародної організації праці. Наголошується, що термінологічна узгодженість сприятиме адаптації національного законодавства до acquis ЄС. Відзначається, що у національних законодавствах окремих країн Європейського Союзу застосовується комплексний підхід до визначення середовища праці та його правового регулювання, який не зводиться лише до норм безпеки у виробництві. Розглядаються теоретичні та практичні аспекти, що обумовлюють потребу унормування поняття «середовища праці» на сучасному етапі розвитку трудових відносин, включаючи еволюцію розуміння термінів «виробниче середовище», «умови праці», «охорона праці». Акцентовано увагу на важливості його впровадження в національну доктрину трудового права та використанні у суміжних галузях права. Робиться висновок про те, що поняття «середовище праці» є самостійним та комплексним, його унормування дозволить переглянути існуючі підходи у регулюванні безпеки та зоров’я на роботі, охопити нові форми трудових відносин. Зауважується, що термін «робоче середовище», який міститься в законопроєктах, охоплює значно вужчий спектр трудових відносин та не є коректним. Запропоновано авторське визначення терміну «середовище праці» для його законодавчого унормування.