Принципи права соціального забезпечення: поняття та істотні ознаки

Анотація

У статті з урахуванням поглядів науковців, предметом дослідження яких були принципи права соціального забезпечення, надано авторське визначення принципів права соціального забезпечення та виокремлено їх істотні ознаки. Зазначено, що в науковій літературі дослідники акцентують увагу на різних специфічних ознаках цих принципів. Так, залежно від теоретичного підходу принципи можуть трактуватися по-різному: як основоположні ідеї, що визначають зміст і спрямованість правового регулювання у сфері соціального забезпечення, або як нормативно-правові орієнтири, які формують цілісність і логічну структуру галузі. Автором у цьому дослідженні запропоновано принципи права соціального забезпечення тлумачити як офіційно визнані положення, засади або концепції, що знайшли відображення в нормах соціально-забезпечувального законодавства, інших нормативно-правових актах, та які в узагальненій формі містять правові вимоги до сутності, змісту та методів правового регулювання у сфері соціального забезпечення; впливають на реалізацію правових норм, їх тлумачення та застосування; визначають напрями розвитку правовідносин у цій сфері; відображають соціальні закономірності й потреби; забезпечують ефективність захисту соціальних прав осіб, які зазнали впливу соціальних ризиків; виступають орієнтирами для вдосконалення національного законодавства та інтеграції міжнародних стандартів соціального захисту. Автором зазначено, що принципи права соціального забезпечення, попри спільні риси з загальноправовими принципами, мають і свою галузеву специфіку. Відтак виокремлено ознаки, які характеризують принципи права соціального забезпечення, а саме: мають правовий характер та офіційно визнані, що забезпечує їх обов’язковість і однозначне тлумачення; забезпечують взаємозв’язок між суспільними закономірностями та правовим регулюванням, відображаючи основні тенденції розвитку соціально-забезпечувальних відносин; виконують орієнтуючу функцію, формуючи уявлення про бажаний стан суспільних відносин, відповідний сучасним стандартам соціального захисту; виступають дієвими регуляторами соціально-забезпечувальних правовідносин.