До визначення поняття «правове регулювання трудових відносин працівників Державного бюро розслідувань»

Автор(и)

  • Д. Є. Жеребцов доктор філософії, докторант Харківського національного університету внутрішніх справ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.2.18

Ключові слова:

правове регулювання, трудові відносини, працівник, правоохоронні органи, служба, праця, трудовий договір, контракт, Державне бюро розслідувань

Анотація

У статті розглядається сутність категорії «правове регулювання трудових відносин працівників Державного бюро розслідувань» (далі – ДБР), яке є важливою складовою правової системи України, оскільки ДБР є центральним органом виконавчої влади, відповідальним за розслідування злочинів, скоєних працівниками правоохоронних органів. Зосереджено увагу на тому, що втручання держави в діяльність сучасного громадянського суспільства, зокрема через правове регулювання трудових відносин, повинно мати чітко визначені межі. Це необхідно для запобігання безмежному правовому впливу, який може призвести до порушення основних демократичних принципів та існування громадянського суспільства. Будь-який правовий вплив повинен бути обмежений межами, визначеними законодавчими актами та загальними принципами права, з метою забезпечення прав і свобод громадян.

Автор статті звертається до існуючих наукових підходів щодо визначення понять «правове регулювання» та «правове регулювання трудових відносин». Висвітлено ряд недоліків у чинних визначеннях цих категорій, зокрема, відсутність акценту на охороні та розвитку трудових відносин як складової правового регулювання. Досліджено, що правове регулювання трудових відносин має бути не лише спрямоване на впорядкування відносин, а й на забезпечення їх охорони та подальшого розвитку, зокрема, через визначення відповідних правових гарантій для працівників та роботодавців.

Особливу увагу приділено необхідності забезпечення оптимального співвідношення між централізованим та локальним правовим регулюванням трудових відносин. Централізоване регулювання повинно закріплювати основні імперативи, які забезпечують гарантії прав працівників і профспілок, гарантуючи їх права на державному рівні. Водночас локальне регулювання на рівні конкретних підприємств, установ і організацій має враховувати специфіку роботи цих суб’єктів та забезпечувати ефективне управління трудовими відносинами в межах конкретної організації.

Водночас зазначено, що питання правового регулювання трудових відносин в правоохоронних органах, до яких відноситься і ДБР, не можуть бути передані на локальний рівень. Оскільки забезпечення функціонування правоохоронних органів є справою держави, це регулювання має здійснюватися на загальнодержавному рівні, з урахуванням специфічних умов і завдань, що стоять перед правоохоронними органами.

Посилання

Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави : навчальний посібник. Вид. 5-те, зі змінами. Київ: Атіка, 2001. 176 с.

Загальна теорія держави і права: підручник. / М.В. Цвік, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ін.; за ред. М.В. Цвіка, О.В. Петришина. Харків: Право, 2009. 584 с.

Онопенко П.В. Функції сучасної держави, її сутність, різновиди та тенденції розвитку. Держава і право. 2000. Вип. 7. С. 121.

Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та інші; За ред. В.В. Копейчикова. Стер. вид. Київ: Юрінком Інтер, 2000. 320 с.

Кравчук С.Й. Теоретика-правові аспекти регулювання суспільних відносин. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2022. Серія Право. Випуск 69. С. 31–36.

Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник / Пер. з рос. Харків: Консум, 2001. 656 с.

Анатійчук В.В. Межі правового регулювання трудових відносин: матеріали VІІ Міжнародного молодіжного наукового юридичного форуму, м. Київ, Національний авіаційний університет, 16-17 травня 2024 р. C. 429–431.

Теорія держави і права: підручник / О.М. Бандурка, О.М. Головко, О.С. Передерій та ін.; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. НАПрН України О.М. Бандурки; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2018. 416 с.

Тополевський Р.Б., Федіна Н.В. Теорія держави і права: навчальний посібник. Львів: ЛьвДУВС, 2020. 268 с.

Куракін О.М. Поняття і зміст нормативно-правового регулювання як юридичного явища. Держава та регіони. 2013. Серія право, № 3 (41). С. 10–15.

Волинка К.Г. Теорія держави і права: навчальний посібник. Київ: МАУП, 2003. 240 с.

Теорія держави і права. Академічний курс: підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 688 c.

Сухонос В.В. Теорія держави і права: підручник. Суми: Університетська книга, 2014. 544 с.

Жигалкін І.П. Поєднання централізованого, локального й індивідуального правового регулювання праці. Публiчне право. 2016. № 1. (21). С. 233–240.

Ярошенко О.М. Джерела трудового права України: дис. … доктор. юрид. наук: 12.00.05. Харків, 2007. 476 с

Лукаш С.С. Щодо поняття та ролі централізованого та локального регулювання трудових відносин в умовах ринкової економіки. Право і Безпека. 2007. Т. 6. № 2. С. 137–141.

Сичова В.В. Сутність локального правового регулювання трудових відносин в Україні. Підприємство, господарство і право. 2019. № 1. С. 76–79.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-29

Номер

Розділ

Розділ 5. Трудове право; право соціального забезпечення