Надавачі соціальних послуг як суб’єкти системи надання соціальних послуг в Україні

Анотація

У статті проаналізовано законодавство про соціальні послуги під кутом зору визначення актуальних напрямів оновлення нормативних положень, які регулюють правовий статус надавачів соціальних послуг. Зроблено спробу визначити систему таких надавачів, проаналізувати шляхи залучення інститутів громадянського суспільства до діяльності у сфері надання соціальних послуг. Наведено приклади законодавчих положень, які підтверджують тезу про актуальність уніфікації всієї системи надавачів в межах єдиного поняття – «надавачі соціальних послуг», яке міститься у базовому Законі України «Про соціальні послуги». Аргументовано, що норми інших законодавчих актів, які позначають надавачів іншими поняттями та дефініціями повинні бути вилучені. Доведено необхідність забезпечення рівності надавачів на ринку соціальних послуг, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, назви. Наголошено, що саме факт включення юридичної та фізичної особи в Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг як надавача визначає його право займатися відповідним видом діяльності. Підтримано висновок, що надавачі соціальних послуг є соціально-зобов’язаними суб’єктами права соціального забезпечення. Наголошено, що більшість із законодавчих обов’язків надавачів соціальних послуг потрібно переглянути як такі, що не мають чітких законодавчих форм та процедури виконання, є оцінними або потребують оновлення з огляду на новації, які відбуваються в системі соціальних послуг. Акцентовано на потребі чіткої законодавчої відповідності між виконанням обов’язків та юридичною відповідальністю надавачів соціальних послуг/їхніх фахівців. Проаналізовано можливість використання аутсорсингу у правовідносинах надання соціальних послуг. На прикладі зарубіжних держав показано переваги його використання. Охарактеризовано потребу «вирощування» нових надавачів соціальних послуг недержавного сектору. Наведено дані, які підтверджують таку потребу. Наголошено, що питання географічної диспропорції діяльності надавачів соціальних послуг має вплив на забезпечення доступності цих послуг для їх отримувачів. Відзначено перспективність появи та діяльності мультидисциплінарних та міждисциплінарних команд.