Трудовий арбітраж в Україні: сучасний стан правового регулювання і перспективи розвитку

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню інституту трудового арбітражу як одного із позасудових способів врегулювання трудових спорів, аналізу чинного українського законодавства в частині організаційно-правового забезпечення трудового арбітражу, а також вивченню досвіду зарубіжних країн у вказаній сфері правового регулювання з метою формування практичних рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства.

У статті здійснено загальну характеристику інституту трудового арбітражу, зокрема, окреслені основні наукові підходи до визначення поняття «трудовий арбітраж» та притаманних йому ознак. Встановлено, що організаційно-правові засади функціонування трудового арбітражу як одного із способів врегулювання колективних трудових спорів визначені положеннями Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та Положенням про трудовий арбітраж. Визначено, що процедура проведення трудового арбітражу передбачає такі етапи: прийняття сторонами колективного трудового спору рішення про утворення трудового арбітражу та підписання спільної угоди; формування складу трудового арбітражу; проведення засідань трудового арбітражу з розгляду трудового спору по суті, збору, дослідження та аналізу доказів; прийняття та оголошення рішення трудового арбітражу; інформування сторін колективного трудового спору та НСПП про прийняте рішення трудового арбітражу (шляхом його надсилання). У статті також розглянуто основні положення проєкту Закону України «Про колективні трудові спори» № 12034 щодо трудового арбітражу, а також здійснено порівняльний аналіз зазначеного законопроєкту та чинного законодавства України щодо засад вирішення колективних трудових спорів трудових арбітражем.

З метою вивчення позитивного досвіду, було досліджено зарубіжні практики правового регулювання трудового арбітражу на прикладі таких країн, як Велика Британія, Канада, Сполучені Штати Америки, Швеція, Франція. Визначено шляхи вдосконалення законодавства України у сфері трудового арбітражу. Констатовано, що на сьогодні в зарубіжних країнах трудовий арбітраж є одним з ефективних позасудових способів вирішення трудових спорів, як колективних, так і індивідуальних. Запровадження трудового арбітражу для вирішення індивідуальних трудових спорів, на думку автора, має свої переваги, зокрема, розвантаження судової системи, оперативне вирішення спору, забезпечення конфіденційності при вирішенні спору тощо. Зроблено висновки, що з метою удосконалення національного законодавства щодо регулювання трудового арбітражу є доцільним впровадження у національну правову систему досвіду зарубіжних країн, зокрема, шляхом забезпечення добровільності участі сторін у трудовому арбітражі; встановлення обов’язковості виконання арбітражних рішень; визначення на законодавчому рівні положення щодо правового статусу трудового арбітра та процедур проведення арбітражу; проведення навчання та інформаційних кампаній для роботодавців і працівників щодо можливостей і переваг використання трудового арбітражу як одного із позасудових способів вирішення трудових спорів.