Машинне навчання: виклики авторському праву в цифрову епоху через призму права ЄС та України

Анотація

У відповідь на стрімке зростання попиту на технології штучного інтелекту (далі – ШІ) ЄС сформував власне правове поле, що включає Директиву 2019/790/ЄС щодо авторського права від 17 квітня 2019 року та новий Регламент ЄС 2024/1689 (Акт про ШІ) від 13 червня 2024 року. Це окреме правове регулювання, присвячене виключно питанням ШІ.

Однак, дискусійною темою досі лишається можливість навчання ШІ на базі чужих результатів інтелектуальної і творчої діяльності, які є об’єктами авторського права. Попри відсутність прямого регулювання саме машинного навчання, ст. ст. 3 і 4 Директиви 2019/790/ЄС встановлюють винятки для так званого глибинного аналізу тексту та даних (text and data mining, далі - TDM).

Суперечливою темою у науковій літературі все ще залишається питання можливості прирівняння TDM та машинного навчання ШІ, адже останній швидко розвивається і запроваджує все більш витончені механізми. У даній статті на основі технічного аналізу було визначено, що машинне навчання суттєво відрізняється від TDM, як за своєю метою, так і за обсягом оброблених даних та якістю цієї обробки. Було встановлено, що Акт про ШІ не додав визначеності у поставлене питання, не врегулювавши машинне навчання по суті.

У статті наголошується також на дискусійності запропонованого у Директиві 2019/790/ЄС регулювання, згідно із яким вона поширює свою дію і на процес машинного навчання. Окрему увагу у статті зосереджено на положеннях Директиви 2019/790/ЄС щодо законного доступу до контенту та механізму резервування прав.

В рамках наукового дослідження проаналізовано рішення гамбурзького суду у справі LAION v Robert Kneschke від 27 вересня 2024 року, в якому TDM було прирівняно для машинного навчання, через призму Директиви 2019/790/ЄС.

У роботі окремо розглянуто й українське законодавство, яке вже почали робити таким, що відповідає регулюванню ЄС. Як було визначено, цей процес потребує окремої обережності у транспозиції, з урахуванням відповідності міжнародним зобов’язанням України та потенційних загроз.