Відповідальність сторін договору про надання цифрового контенту

Автор(и)

  • І. О. Улінець аспірант кафедри цивільно-правової політики, права інтелектуальної власності та інновацій Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, Україна https://orcid.org/0009-0005-2636-4958

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.1.61

Ключові слова:

договір, цифровий контент, цифрові послуги, сторони, відповідальність, відшкодування шкоди, постачання, виконавець, споживач, правовідносини

Анотація

Визначено необхідність дослідження особливостей відповідальності сторін договору про надання цифрового контенту, у тому числі, аспектів відшкодування шкоди. Встановлено що таке цивільно-правова відповідальність, її функціональна спрямованість та вплив на виконання особами своїх зобов’язань. Розглянуто сутність договору як основного інструмента врегулювання різноманітних правовідносин. Зазначено, що цифровий контент за своєю правовою природою віднесений цивільним законодавством до специфічного виду речей – цифрових речей. Водночас, відзначено приналежність цифрового контенту до інформаційних правовідносин та зв’язку його з інформацією як нематеріальним благом. Укладання договорів, пов’язаних із створенням, наданням та використанням цифрового контенту певним чином регулюється спеціальним законодавством, у якому визначається основи договорів, їх предмети, істотні умови та особливості. Досліджено положення щодо притягнення особи до відповідальності за невиконання договору, а також у чому може полягати таке невиконання. Визначено, що договір буде вважатися виконаним належним чином, якщо буде відповідати регламентованим Законом об’єктивним та суб’єктивним критеріям, а також вимозі про безперешкодну інтеграцію цифрового контенту, що надається, у цифрове середовище. Вказано, що неотримання споживачем цифрового контенту може нести певні фінансові наслідки, не лише у вигляді реальних збитків, а й у вигляді упущеної вигоди. Розглянуто принцип відповідальності продавця за збитки у споживчих договорах згідно національного та європейського законодавства і визначено, що він є важливим елементом договорів, пов’язаних із створенням, наданням та використанням цифрового контенту. Встановлено, що спеціальним законодавством визначається можливість закріплення у договорі умов непритягнення осіб до відповідальності, а, у випадку, невиконання умов договору – можливості відмови від договору. Підкреслено, що відмова від договору не є досконалим правовим наслідком порушення зобов’язання, так як буде собою повернення сплачених сум, але залишить споживача не задоволеним, що виявиться у погіршенні ділової репутації виконавця.

Посилання

Про цифровий контент та цифрові послуги: що потрібно знати у 2025 році? Juscutum. URL: https://www.juscutum.com/news/pro-cifroviy-kontent-ta-cifrovi-poslugi-u-2025-roci-shcho-varto-znati.

Комарницька І.І., Буцяк М. Поняття, ознаки та види цивільно-правової відповідальності. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 2 С. 159–162.

Парій М. О. Відшкодування шкоди чи компенсація збитків, завданих війною: цивільно-правовий аспект. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2024. 105(2 (Part 2). С. 26-39.

Святошнюк С. С. Поняття договору як одна із теоретичних основ правового регулювання надання фінансових послуг .Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, Серія:Право. 2022. № 69. С. 150–155.

Раімов Р.І., Пасічник А.В. Особливості публічного інтересу. Юридичний науковий електронний журнал. 2018. № 2. С. 150–153.

Гнатів О.М. Окремі аспекти правового регулювання цивільних правовідносин за участю держави. Проблеми цивільного права та процесу: Тези доповідей учасників науково-практичної конференції, присвяченої світлій пам’яті О.А. Пушкіна. Харків, 2017 С. 247-248.

Улінець І.О. Правове регулювання цифрового контенту у медичній сфері. Проблеми вдосконалення приватноправових механізмів набуття, передачі, здійснення та захисту суб’єктивних цивільних та сімейних прав у сучасних умовах: матеріали наук.-практ. конф., присвяч. пам’яті проф. Ч.Н. Азімова (м. Харків, 13 груд. 2024 р.) / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, Каф. цив.-прав. політики, права інтелект. власності та інновацій, Каф. цив. права; за підтримки Ін-ту правотворчості та наук.-прав. експертиз НаН України і Всеукр. гром. орг. «Асоц. цивілістів України». Харків: Право, 2025. С. 291–294.

Улінець І.О. Цифровий контент та інформація як об’єкти цивільних прав. Право ua. 2024. № 4. С. 93–98.

Про цифровий контент та цифрові послуги: Закон України № 3321-IX від 10.08.2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3321-20.

Директива ЄС 2019/771 від 20 травня 2019 року про деякі аспекти, що стосуються договорів про продаж товарів, про внесення змін до Регламенту (ЄС) 2017/2394 і Директиви 2009/22/ЄС та про скасування Директиви 1999/44/ЄС. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_026-19.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

Ханик-Посполітак Р.Ю. Відшкодування шкоди в цивільному законодавстві: український та європейський підходи. Наукові записки НаУКМА. 2016. Том 181. Юридичні науки. С. 103–106.

Directive (EU) 2019/770 of the European Parliament and of the Council of 20 May 2019 on certain aspects concerning contracts for the supply of digital content and digital services. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32019L0770.

Gool V., Anaïs E.& M. The New Consumer Sales Directive 2019/771 and Sustainable Consumption: Critical Analysis. Journal of European Consumer and Market Law (EuCML). 2021. P. 136–147.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-21

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право