Форми правового регулювання права на участь в управлінні господарським товариством

Анотація

У статті проаналізовано форми правового регулювання права на участь в управлінні господарським товариством як одного з базових корпоративних прав учасника. Визначено чотири основні форми такого регулювання: міжнародно-правові акти, національні нормативно-правові акти, локальні корпоративні акти та корпоративні договори. Підкреслено, що хоча міжнародно-правові джерела не містять безпосередніх норм щодо цього права, вони впливають на формування національного законодавства в межах євроінтеграційних процесів. Особливу увагу приділено Директивам ЄС, які формують стандарти корпоративного управління. Наголошено на доцільності імплементації Рекомендацій Єврокомісії, а також доведено важливу роль Принципів корпоративного управління, які відображають найкращі міжнародні стандарти корпоративного управління.

У національному законодавстві охарактеризовано відповідні положення Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів, а також спеціальних законів про акціонерні товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства. Акцентовано на необхідності врахування приписів деяких законів України, що регламентують здійснення права на управління господарськими товариствами, що функціонують у специфічних сферах господарської діяльності (страховики, банки, інститути спільного інвестування тощо). Окремо розглянуто підзаконні акти, зокрема постанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Модельний статут ТОВ і низку рішень НКЦПФР, що затверджують порядки проведення електронних та дистанційних загальних зборів, а також принципи корпоративного управління.

Локальні акти, як-от установчі документи та внутрішні положення, визначено як засіб конкретизації загальних норм під потреби конкретного товариства. Корпоративні договори проаналізовано як інструмент договірного регулювання, що дозволяє деталізувати порядок участі в управлінні, але не може суперечити імперативним нормам. Стаття доводить, що лише системний підхід із врахуванням усіх форм правового регулювання забезпечує ефективну реалізацію цього корпоративного права.