Загальні засади відповідальності сторін за порушення зобов’язань, що випливають з договору постачання енергетичних ресурсів через приєднану мережу

Анотація

У статті здійснено аналіз загальних засад відповідальності сторін за порушення зобов’язань, що випливають з договору постачання енергетичних ресурсів через приєднану мережу у цивільному праві України. На підставі правових норм чинного законодавства визначено, що однією з основних вимог, яка висувається до належного виконання вказаного зобов’язання, є дотримання певних якісних та/або кількісних характеристик під час постачання енергетичних ресурсів через приєднану мережу, оскільки якість товару – якість енергетичних ресурсів у договірних правовідносинах – розглядається як сукупність характеристик, що визначають здатність відповідного ресурсу (електричної, теплової енергії, природного газу тощо) задовольняти технічні, економічні та функціональні потреби споживача згідно з його призначенням. Така якість охоплює не лише споживчі параметри, а й технічні та технологічні властивості, зокрема стабільність фізичних показників (напруга, частота, тиск), надійність постачання, відповідність встановленим стандартам і нормативам, енергетичну ефективність, а також екологічну та експлуатаційну безпечність. У разі порушення цих характеристик має місце неналежне виконання зобов’язання з боку постачальника, що може бути підставою для настання цивільно-правової відповідальності.

Запропоновано більш детально визначити механізм захисту прав споживачів у передбаченому зобов’язанні шляхом закріплення на законодавчому рівні більш чітких критеріїв для можливості визначення кількісних та якісних показників щодо отримання енергетичних ресурсів за договором постачання енергетичних ресурсів через приєднану мережу, зокрема таких, як напруга, амортизація устаткування, частота та тривалість відхилень від стандартних параметрів, допустимі межі коливань тиску чи температури, коефіцієнт потужності тощо, відхилення та недотримання яких може слугувати підставою для настання цивільно-правової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання. Особливу увагу при цьому слід приділити імплементації відповідних положень європейського енергетичного законодавства, зокрема Третього енергетичного пакета ЄС, у національне правове поле, з метою забезпечення високого рівня захисту прав споживачів, стимулювання добросовісної конкуренції на енергетичних ринках та підвищення ефективності функціонування механізму відповідальності постачальників. Крім того, доцільно передбачити створення системи незалежного моніторингу якості та надійності енергетичних послуг із можливістю оперативного реагування на порушення умов договору та автоматичного нарахування компенсацій споживачам у випадках доведеного відхилення від договірних параметрів постачання.