Нормопроєктна діяльність як іманентна складова правотворення в умовах воєнного стану та миробудівництва

Анотація

У статті розкрито концептуальні основи нормопроєктної діяльності як іманентної складової правотворення, що набуває особливої актуальності в умовах воєнного стану та періоду післяконфліктного відновлення. Автор здійснює глибокий аналіз правової природи нормопроєктування, його ролі в забезпеченні безперервності та легітимності правового порядку під час надзвичайних ситуацій, національних, історичних викликів, воєнного стану та перехідного періоду становлення мирного часу. Окреслюються як практичні, так і теоретико-методологічні аспекти нормотворчої діяльності держави, що функціонує у кризових умовах, коли суспільство переживає масштабні трансформації в період зовнішньої агресії та геополітичних змін.

Особлива увага приділяється швидкій адаптації правових механізмів до умов збройного конфлікту, включаючи забезпечення обороноздатності, мобілізаційної готовності, громадської безпеки, а також захисту прав і свобод громадян. Водночас підкреслюється необхідність дотримання конституційних принципів, стандартів міжнародного права, включно з правом міжнародного гуманітарного та правами людини. Автор розглядає проблеми, що виникають у процесі створення та прийняття нормативних актів в умовах обмеженого часу, зменшеного кола учасників обговорення та послабленого суспільного контролю.

У другій частині статті детально проаналізовано особливості нормопроєктної діяльності в миробудівному процесі — як фундаменту для переходу до стійкого розвитку. Зокрема, наголошено на важливості законодавчого забезпечення перехідного правосуддя, відновлення роботи судової системи, процесів люстрації, реінтеграції окупованих територій, реформи сектору безпеки та децентралізації. Автор підкреслює, що нормотворення та правотворення в умовах миробудівництва має базуватися на принципах інклюзивності, прозорості, підзвітності та участі громадськості.

У підсумку, запропоновано низку авторських підходів до оцінювання ефективності нормопроєктної діяльності в умовах кризових трансформацій, зокрема критерії законодавчої стійкості, гнучкості, нормативної передбачуваності та відповідності стратегічним цілям держави. Стаття становить інтерес для дослідників права, державних службовців, експертів з правової політики, а також міжнародних організацій, що залучені до процесів реформування та відновлення постконфліктних перетворень у державі.