Європейські стандарти прав людини та їх імплементація в Україні: аналіз Хартії ЄС про основоположні права

Анотація

Вказується, європейський вектор розвитку, закріплений у Конституції України з 2019 року, зумовлює масштабні трансформації національної правової системи, спрямовані на її поступове гармонізування з правовим доробком Європейського Союзу (acquis communautaire).

У статті досліджено європейські стандарти прав людини та проаналізовано Хартію ЄС про основоположні права як засадничий акт Європейського Союзу, що закріплює відповідні стандарти. Окремо аналізується юридичний зміст Хартії ЄС про основоположні права, а також питання її імплементації в правовій системі України, яка інтегрується до правової системи Європейського Союзу.

Підкреслено, що людська гідність є засадничою цінністю у праві Європейського Союзу та з огляду на систему основоположних прав займає визначальне місце в ієрархії основоположних прав Європейського Союзу.

Встановлено, що європейські стандарти в ділянці прав людини мають бути орієнтиром для розвитку не лише Європейського Союзу, його інституцій та держав-членів, а також й інших країн, які інтегрують власні національні правові порядки до правової системи Європейського Союзу.

У статті також проаналізовано окремі положення Дорожньої карти з питань верховенства права, затвердженої Кабінетом Міністрів України у травні 2025 року. Так, серед першочергових кроків у межах євроінтеграції в Україні необхідно розробити План дій щодо реалізації Національної стратегії у сфері прав людини, законодавчо вдосконалити механізм виконання рішень Європейського суду з прав людини та запровадити щорічний моніторинг ефективності такого механізму, з метою підвищення рівня захисту прав людини як в умовах війни, так і в період післявоєнного відновлення.

Як висновок пропонується теза про те, що Україна як держава-кандидат до Європейського Союзу має втілювати європейські стандарти у правову систему, через євроінтеграційні реформи та впроваджувати принципи і норми права ЄС, зокрема щодо основоположних прав в діяльності законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.