Конституційно-правова природа та поняття парламентських виборів: порівняльний аналіз підходів України, Литви та Естонії

Анотація

У статті проаналізовано конституційно-правову природу парламентських виборів як ключового інституту народного представництва на прикладі трьох країн: України, Литви та Естонії. В межах дослідження використано методи формально-юридичного аналізу, порівняльно-правового дослідження та функціонального підходу.

Значну частину статті присвячено вивченню поняття парламентських виборів, зокрема їх місця у правничій та суспільно-політичній парадигмі, а також визначено їх подвійну природу: як юридично регламентований механізм формування законодавчого органу та як практичний засіб реалізації народного суверенітету.

Також у статті окремо проаналізовано конституційні засади організації та проведення виборів в Україні, Литві та Естонії: закріплення базових принципів (загальності, рівності, прямоти, таємності голосування, періодичності виборів), визначення правових гарантій участі громадян у виборчому процесі, а також інституційну роль парламенту в системі стримувань і противаг. Порівняльно-правовий аналіз показав, що хоча всі три держави гарантують мінімально необхідний набір виборчих принципів, наповнення конституційних та законодавчих норм варіюється. Так, у Конституції України окремо закріплено основні принципи виборчого права, що підкреслює їх засадничість та універсальність відносно усіх типів виборів на відміну від Конституцій Литви та Естонії. Своєю чергою зміст принципів загального, рівного, прямого виборчого права, таємності голосування та періодичності виборів розкривається на рівні законодавства лише у Литві та Україні. Натомість у Естонії, відмінно від інших, закріплює риси пропорційної виборчої системи на парламентських виборах на конституційному рівні.

На підставі аналізу конституційних засад організації та проведення виборів було здійснено спробу виокремити сильні та слабкі сторони кожного підходу, зокрема в частині системності викладення конституційних положень, рівня їх правової визначеності та деталізації . Зроблено рекомендації щодо можливого удосконалення окремих положень конституційних норм за умови збереження балансу між базовим закріпленням виборчих принципів і їх деталізацією у спеціальному законодавстві.