Законодавчі механізми контролю над інформаційним простором в інформаційних автократіях: теоретико-правовий аналіз

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз законодавчих механізмів контролю над інформаційним простором у державах, які класифікуються як інформаційні автократії. Розглядається феномен інформаційної автократії як нової форми авторитарного режиму, що не обмежується класичним цензуруванням, а застосовує більш гнучкі, правові й технологічні інструменти для контролю над потоками інформації. Особливу увагу приділено законодавчим ініціативам і правовим нормам, що декларують захист національної безпеки, протидію дезінформації або інформаційному тероризму, але водночас використовуються для обмеження свободи слова, придушення опозиційних поглядів та монополізації публічного дискурсу. Під законодавчими механізмами контролю над інформаційним простором розуміється сукупність нормативно-правових актів, що регулюють доступ громадян до інформації, встановлюють обмеження свободи слова, накладають цензуру або передбачають можливості для блокування інформаційних ресурсів. У роботі виокремлено ключові механізми, зокрема прийняття законів про «фейкові новини», законодавче регулювання соціальних мереж, створення державних реєстрів заборонених сайтів, обов’язкову ідентифікацію користувачів онлайн-простору, а також інструменти непрямого впливу – як-от фінансовий тиск на ЗМІ, надання ліцензій, контроль за технічною інфраструктурою. Проаналізовано приклади з практики окремих країн, які впровадили комплексне інформаційно-правове регулювання для забезпечення політичного домінування чинної влади. Увагу приділено також юридичним суперечностям і колізіям між національними нормами таких країн та міжнародними стандартами в галузі прав людини. Мета статті – проаналізувати основні законодавчі механізми, що забезпечують функціонування інформаційної автократії, визначити їх особливості та наслідки для правового статусу особи. Об’єктом дослідження є інформаційний простір в умовах авторитарного політичного режиму (інформаційної автократії), що перебуває під контролем держави. Предметом дослідження є законодавчі механізми регулювання і контролю інформаційного простору в інформаційних автократіях, а також їхній вплив на свободу слова, цифрові права громадян та правовий статус особи. Методологія дослідження включає методологічні підходи (діяльнісний, системний, порівняльний, аксіологічний), загальнонаукові методи мислення (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення), філософські (діалектичний, метафізичний, герменевтичний, гносеологічний), загальнонаукові (історичний, синергетичний, функціональний, структурний) і конкретно науковий (формально-юридичний, порівняльно-правовий) методи. У результаті дослідження проаналізовано законодавчі механізми в інформаційних автократіях, які є частиною гібридної моделі управління, що поєднує елементи формального демократичного регулювання з авторитарними практиками, спрямованими на збереження політичної стабільності, централізацію контролю та формування необхідного інформаційного середовища.