Концептуальні засади та принципи кадрової політики
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.1.19Ключові слова:
кадрова політика, правова політика, публічна служба, принципи кадрової політики, завдання кадрової політикиАнотація
Наукова стаття присвячена дослідженню та комплексному аналізу концептуальних засад та принципів сучасного розуміння кадрової політики.
Аргументовано констатовано, що в контексті реалізації публічної служби та її функціонування як специфічного правового інституту доцільно виокремити такі групи правових принципів організації й діяльності публічної служби: конституційні та інституційні. Забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснюється відповідно до конституційних принципів організації і функціонування публічної служби. Серед таких принципів можна назвати, наприклад, принцип рівного доступу до публічної служби, пріоритет прав і свобод людини і громадянина, їх безпосередню дію, обов’язковість їх визнання, дотримання і захисту.
Інституційні принципи, тобто специфічні є основними векторами організації і функціонування публічної служби як соціально-правового інституту, серед яких можна виділити: єдність правових і організаційних основ публічної служби, яке передбачає законодавче закріплення єдиного підходу до організації публічної служби, її відкритість та доступність громадському контролю, об’єктивне інформування суспільства про діяльність публічних службовців. Натомість, незважаючи на загальний характер правових принципів, залежно від конкретного виду публічної служби ці принципи модифікуються і набувають специфічного змісту.
Доведено, що серйозною перешкодою ідентифікації специфічних принципів окремих видів публічної служби є недиференційований підхід, за якого в рамках єдиного підходу змішуються конституційні та організаційні принципи, а отже, конституційні принципи, будучи зовнішніми детермінантами відносно системи публічної служби, являють собою набір базових принципів організації публічної влади в цілому. Практично всі вони закріплені в Конституції України або безпосередньо випливають з її положень, а отже, спектр зовнішніх або конституційних засад організації та діяльності публічної служби завжди буде єдиним для всіх її видів. Можна говорити лише про різні модифікації цих принципів залежно від конкретного виду служби. Тому, спеціальні принципи окремих видів служби є її організаційними засадами, при цьому можна виокремлювати як загальні принципи, які характерні для всього інституту публічної служби та спеціальні принципи, які характеризують специфіку публічної служби, зокрема, особливого призначення.
Посилання
Черноног Є.С. Державна служба: історія, теорія і практика: навч. посіб. Київ: Знання, 2008. 458 с.
Шопіна І.М. Щодо концептуальних підходів до визначення поняття правового регулювання. Форум права. 2011. № 2. С. 1055–1061.
Новак О.Д. Адміністративно-правові засади дисциплінарної відповідальності державних службовців в Україні: автореф. дис канд. юрид. наук: 12.00.07. Харків, 2014. 19 с.
Панова Н.С. Концепт державної адміністративної служби України: дис. … д-ра. юрид наук: 12.00.07. Одеса, 2021. 427 с.
Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 р. № 889-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. 22 січн. № 4. С. 60.
Щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання): Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України від 2.11.2004 р. № 15-рп/2004. Офіційний вісник України. 2004. № 45. Ст. 41.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. Харків: Консум, 2001. 656 с.
Про затвердження Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування: Наказ Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 р. № 158. Офіційний вісник України. 2016. № 74. С. 51.
Конституція України: офіц. текст. Київ: КМ, 2015. 98 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 В. В. Россіхін, А. М. Омаров, Г. В. Россіхіна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.