Демократичний контроль в правовій системі Європейського Союзу: теоретичні засади осмислення та основні проблеми сучасного розвитку

Анотація

У статті досліджено особливості розуміння поняття «демократичний контроль» в контексті розвитку правової системи Європейського Союзу, проаналізовані проблемні аспекти його функціонування та вироблені загальні рекомендації стосовно його удосконалення в умовах динаміки сучасних трансформацій. Зазначено, що в умовах панування демократії здійснення контролю за діяльністю публічної влади являє собою відповідну складову принципу верховенства права, яка забезпечує вирішення двох важливих завдань – охорона та захист прав людини, а також легітимність самої влади, що відображає позитивне ставлення громадян певної держави до її владних інституцій та визнання правомірності рішень, які ними приймаються.

Встановлено, що демократичність контролю в сучасних правових системах залежить від декількох чинників, зокрема, від незалежності органів державної влади, прозорості її дій та рішень, доступності інформації про її діяльність, а також від реального впливу суспільства на прийняття державно-управлінських рішень.

Особливу увагу приділено принципам демократичного врядування, які є основою розвитку сучасної правової системи Європейського Союзу, нормативно закріплені у розділі ІІ «Положення про демократичні принципи» Договору про Європейський Союз (статті 9–12) та виражаються у пріоритетності демократичних процедур, транспарентності, участі громадян в управлінській діяльності, а також підзвітності інституцій Європейського Союзу. При цьому акцентується увага на тому, що зміст демократичного контролю в правовій системі ЄС проявляється насамперед у гарантованій можливості його громадян, їх представницьких органів та відповідних інститутів громадянського суспільства впливати на прийняття рішень в ЄС, норми яких повинні бути спрямовані на забезпечення всебічної охорони та захисту прав і свобод людини, її честі та гідності, недоторканості і безпеки.

Розглянуто питання «дефіциту демократії» в Європейському Союзі, а також проблему обмеженої підзвітності владних інституцій ЄС. Зроблено висновок про те, що повноцінна реалізація демократичного контролю в правовій системі Європейського Союзу вимагає впровадження та застосування комплексного підходу до його удосконалення, який повинен передбачати, з-поміж іншого, здійснення належного освітньо-виховного та культурного впливу на правосвідомість громадян ЄС.