Концепція національної безпеки України: сучасна теорія розуміння

Автор(и)

  • А. М. Колодій доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, Україна https://orcid.org/0000-0002-6647-700X
  • А. Г. Лапко кандидат юридичних наук, провідний науковий співробітник відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, Україна https://orcid.org/0009-0007-7044-0078
  • А. І. Хальота кандидат юридичних наук, доцент, в.о. провідного наукового співробітника відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, Україна https://orcid.org/0000-0001-8505-0055

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.1.11

Ключові слова:

нація, національна безпека, концепція, загрози, нормативно-правовий акт, методологія

Анотація

У статті висвітлюються ключові аспекти сучасної теорії розуміння концепції національної безпеки України, розглядаючи її як складний, багатоаспектний феномен, що потребує інтегративного наукового підходу. Автори аналізують понятійно-категоріальний апарат, що формує основу для розробки та реалізації ефективної політики у сфері національної безпеки.

Дослідження розпочинається з детального тлумачення термінів «концепція», «нація» та «безпека». Особлива увага приділяється еволюції розуміння терміна «нація», підкреслюючи перехід від суто політичного до етносоціального трактування. Це спонукає авторів до дискусії щодо коректності самого терміна «національна безпека» в контексті безпеки всього Українського народу. Поняття «безпека» розглядається як стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх і зовнішніх загроз.

Автори підкреслюють, що розробка Концепції національної безпеки України повинна базуватися на широкій методологічній основі, що включає антропологічний, феноменологічний, системний, діяльнісний підходи, а також принципи науковості, історизму, всебічності, об’єктивності та конкретності. Застосування діалектичного, герменевтичного, функціонального, синергетичного методів, а також методів аналізу, синтезу, індукції, дедукції, абстрагування, моделювання, прогнозування та формально-юридичного дозволяє забезпечити комплексне вивчення предмета.

У статті Концепція національної безпеки України визначається як нормативно-правовий або праворекомендаційний акт, що містить офіційно викладені норми, принципи та положення щодо сучасного розуміння потреб та інтересів особи, суспільства та держави, а також механізми подолання потенційних та реальних загроз.

Запропонована авторами модель майбутньої Концепції національної безпеки України передбачає чітку структуру, яка включає пріоритети національних інтересів, поточні та прогнозовані загрози, основні напрями зовнішньополітичної та внутрішньополітичної діяльності, а також завдання з реформування сектору безпеки і оборони та необхідні ресурси.

Посилання

Про національну безпеку України: Закон України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 31. Ст. 241.

Концепція. Енциклопедія сучасної України. URL: https://esu.com.ua/article-3256 (дата звернення: 02.06.2025).

Філософський енциклопедичний словник. Національна академія наук України. Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди. Київ: Абрис, 2002. 742 с.

Філософія: словник термінів та персоналій / В.С. Бліхар, М.А. Козловець, Л.В. Горохова, В.В. Федоренко, В.О. Федоренко. Київ: КВІЦ, 2020. 274 с.

Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ: «Укр. енцикл.», 2001. Т. 3: К-М. 2001. 792 с.

Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького; Редкол.: Ю.І. Римаренко (відп. ред.) та ін. Київ: Довіра: Генеза, 1996. 942 с.

Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ: Укр. енцикл., 1998. Т. 4: Н-П. 2002. 720 с.

Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. 2-ге вид. перероб. і доповн. Київ: Вид-во «Юридична думка», 2012. 1020 с.

Політологічний енциклопедичний словник / за ред. М.П. Требіна; уклад.: Л.М. Герасіна, В.Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. Харків: Право, 2015. 816 с.

Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. Київ: «Укр. енцикл.», 1998. Т. 1: А-Г. 2001. 672 с.

Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. / Відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, В.Я. Тацій, Ю.С. Шемшученко. Київ: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. 1232 с.

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України»: затв. Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020. Урядовий кур’єр. 2020. 16 вересня. № 179.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-21

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень