Принципи права Європи: теоретико-історичний аспект

Автор(и)

  • Ю. А. Задорожний кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного та адміністративного права Національного транспортного університету, Україна https://orcid.org/0000-0002-7704-5093

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.1.7

Ключові слова:

римське право, принципи права, романо-германська правова сім’я, європейське право, рецепція

Анотація

У статті досліджуються історичні витоки та розвиток основоположних принципів європейського права, що мають римсько-правове походження. Актуальність теми підкріплюється тим, що римські правові принципи досі залишаються фундаментом європейської правової традиції та правової системи України, а їх впровадження є необхідною умовою успішної євроінтеграції й сталого розвитку вітчизняного правопорядку.

Здійснено аналіз впливу римського права на формування загальних засад романо-германської правової сім’ї, рецепції цих принципів у Середньовіччі та їх закріплення у кодифікаціях Нового часу. Рецепція римського права в Європі зумовила формування спільної основи для континентальних правових систем. Романо-германська правова сім’я характеризується єдністю базових понять і принципів, значною мірою запозичених із римського приватного та публічного права. В результаті, до ХІХ ст. більшість засад, вироблених римським правом, були інтегровані в національні правові системи європейських держав. Романсько-правова спадщина, закріплена у кодифікаціях, забезпечила спільність базових принципів у країнах континентальної Європи.

Підкреслено актуальність римських правових принципів для сучасної європейської правової традиції та правової системи України в умовах євроінтеграції. В Конституції України вже закріплено верховенство права (ст. 8), а принципи рівності, свободи, справедливості визначені як основоположні для розбудови правової держави. Європейський вибір України, зафіксований у стратегічних документах і поправках до Конституції, передбачає глибоку гармонізацію національного законодавства з правом ЄС. Це вимагає не тільки імплементації норм acquis communautaire, а й засвоєння спільних принципів, що панують у європейській традиції. На практиці верховенство права слугує критерієм оцінки реформ (судової, антикорупційної тощо) під час виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Зроблено висновок, що правова гармонізація на основі спільних принципів сприяє стабільності та передбачуваності правовідносин.

Посилання

Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. К: Юрінком Інтер, 1998. 208 с.

Головатий С.П. Верховенство права: від ідеї – до доктрини: монографія: у 2 т. Т. 1. К.: Фенікс, 2006. 712 с.

Берман Г.Дж. Право і революція. Формування західної традиції права. К: ІРІС, 2001. 560 с.

Задорожний Ю.А. Започаткування римським правом принципів права у країнах романо-германської правової сім’ї. Право України. 2010. № 3. С. 272-276.

Задорожний Ю.А. Основи римського приватного права: навч. посіб. Київ: Істина, 2012. 344 с.

Задорожня Г.В., Задорожний Ю.А. Принцип bona fides: від доктрини римського права до національного правосуддя. Слово Національної школи суддів України. 2023. № 1. С. 22–29.

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_003#Text.

Козюбра M.І. Принципи права: методологічні підходи до розуміння природи та класифікації в умовах сучасних глобалізаційних трансформацій. Право України. 2017. № 11. С. 142–164.

Рішення КСУ № 15-рп/2004 від 2 листопада 2004 року. URL: http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9851.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-21

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень