Воєнний стан в системі умов дії права: методологічні аспекти пізнання

Анотація

В роботі авторами здійснено аналіз уявлень вчених на питання воєнного стану, його співвідношення з поняттями «правовий режим» та «надзвичайний стан». Відзначено неоднозначність сприйняття та дослідження правових аспектів воєнного стану в працях вчених як теоретиків права, так і представників галузевих юридичних наук. Відзначено, що актуальність доктринального розуміння та характеристики ролі і значення воєнного стану як умови функціонування та розвитку правової системи важко переоцінити. Сьогодні Україна як ніяка інша країна на власній правовій системі відчуває вплив правового режиму воєнного стану, що відбувається, насамперед, на практиці дії права, зумовлюючи її трансформацію, не завжди забезпечуючи прогнозованість правового регулювання. Проте стан наукового опрацювання правових аспектів воєнного стану сьогодні засвідчує певну однобічність його наукового сприйняття та розуміння в юридичній науці, а отже його дослідження потребує трансформації і суттєвого оновлення методологічних підходів його пізнання.

У науковій роботі наголошено, що воєнний стан – це складне і комплексне юридичне поняття, яке впливає і визначає подальший розвиток більшості правових явищ і процесів. Проте, його роль полягає в тому, що воєнний стан в цілому змінює (трансформує) дію національного права, як на темпоральному, так і на просторовому та суб’єктному рівнях. Фактично в умовах воєнного стану по іншому будуть діяти наявні правові норми, вимір чого має відбуватись за критеріями часу, простору та колу осіб. З урахуванням вказаного вважаємо за доцільне правовий режим воєнного стану, як пізнавальний феномен, розглядати з точки зору особливого правового режиму, вимір якого має бути здійснено в тому числі і з точки зору його ролі як умови дії права, що впливає на дієвість правової норми з точки зору часу її дії, простору поширення та суб’єктів, яких вона охоплює своєю дією.

Підсумовано, що наукове дослідження як теоретико-правових, так і прикладних питань воєнного стану має носити цілісний концептуальний характер, і найбільш оптимальним таким підходом може стати вимір воєнного стану за характером дії норм права в часі, просторі та за колом осіб.