Інформована згода донора як гарантія забезпечення конституційних прав у процесі постмортальної репродукції
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.88.4.34Ключові слова:
людські права, інформована згода, донор, постмортальна репродукція, російсько-українська війна, право на життя, право на приватність, біоетика, автономія особиАнотація
У статті досліджено роль інформованої згоди донорів у контексті постмортальної репродукції з точки зору захисту конституційних прав. Постмортальна репродукція, що передбачає використання репродуктивного матеріалу після смерті донора, є складною та контроверсійною проблемою, яка потребує ретельного правового регулювання. У центрі уваги дослідження – питання забезпечення прав донорів, їхніх родин, а також прав майбутніх дітей.
У контексті російсько-української війни питання постмортальної репродукції набуває особливого значення. Захисники України, ризикуючи своїм життям та здоров’ям, часто опиняються у ситуаціях, які ставлять під загрозу їх право на продовження роду. Поранення, отримані під час бойових дій, можуть призвести до втрати репродуктивної функції, а загибель військовослужбовця позбавляє його родину можливості мати нащадків. У таких випадках, можливість збереження та використання генетичного матеріалу військовослужбовців, які загинули або отримали важкі поранення, є надзвичайно важливою. Це не тільки дає змогу реалізувати право військовослужбовця на батьківство, але й сприяє збереженню генофонду нації, особливо в умовах демографічної кризи, спричиненої війною. Чітке законодавче врегулювання постмортальної репродукції для військовослужбовців є актом визнання їхнього внеску у захист країни та гарантією того, що їхня пам’ять та генетичний спадок будуть збережені для майбутніх поколінь.
У статті аналізуються національні та міжнародні правові норми, що регулюють інформовану згоду в постмортальній репродукції, а також практики інших країн, зокрема досвід Європейського Союзу. Окрему увагу приділено конституційним гарантіям прав людини, таким як право на життя, право на автономію, приватність, інформацію та право на повагу до приватного життя.
Дослідження охоплює аналіз правових аспектів інформованої згоди донорів у постмортальній репродукції, включаючи питання моральної відповідальності, ризики та потенційні конфлікти інтересів.
Автори статті також досліджують роль судової практики у формуванні правового регулювання постмортальної репродукції та інформованої згоди донорів. Зокрема, аналізуються прецеденти, що вплинули на розвиток цієї галузі права, та оцінюється їхній вплив на формування законодавства в Україні.
Наприкінці підведений підсумок щодо питання важливості забезпечення прав донора та його родини шляхом інформованої згоди, яка, на думку авторів даного дослідження, є ключовою умовою дотримання конституційних прав і свобод у постмортальній репродукції.
Ця стаття слугуватиме важливим інформаційним ресурсом для юристів, науковців, медичних працівників та всіх зацікавлених у питаннях репродуктивного права та біоетики. Вона сприятиме глибшому розумінню складних правових та етичних аспектів постмортальної репродукції і формуванню правових підходів, що максимально захищатимуть права усіх учасників цього процесу.
Посилання
Дутко А.О. Право на відкладене батьківство/материнство – окремі питання правового регулювання. Науковий вісник Ужгородського Національного університету. Серія: Право. 2024. № 81. Ч. 1. С. 191–195.
Марків А.С. Правовий аналіз постмортальної репродукції в аспекті прав людини. Магістерська робота (081 «Право»). Національний університет «Києво-Могилянська академія». Київ, 2019. 103 с. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/707e7281-2c80-4dfa-a74b-e01475a9465c/content.
Чечерський В.І. Постмортальна репродукція як гарантія реалізації права на репродукцію для військовослужбовців та інших осіб. Аналітично-порівняльне правознавство. 2024. № 1. С. 162–166.
Evans Jon B. Post-Mortem Semen Retrieval: A Normative Prescription for Legislation in the United States. Concordia Law Review. 2016. № 1. P. 133–160.
Pereira-Saez C. Two Visions of Informed Consent. Medicine and Law. 2016. Vol. 35, no. 2. P. 165–172.
Shelly Simana. Creating life after death: should posthumous reproduction be legally permissible without the deceased’s prior consent? Journal of Law and the Biosciences. 2018. Volume 5. Issue 2. P. 329–354.
Trachman E., Trachman William E. The Walking Dead: Reproductive Rights for the Dead. Savannah Law Review. 2016. Vol. 3. № 1. P. 91–116. URL: https://heinonline.org/HOL/P?h=hein.iournals/savanlr3&i=97.
Jansen Lynn A. Two models of informed consent. Social Philosophy and Policy 2021. Volume 38. Issue 2. P. 50–71.
Jansen Lynn A. Pragmatic Clinical Research, Informed Consent, and Clinical Equipoise. Social Philosophy and Policy. 2024. Volume 41. Issue 2. P. 306–326.
Афтанасів В.М., Панкевич О.З. Постмортальна репродукція: біоетичні та правові аспекти. Державотворення та правотворення в умовах війни та післявоєнний період: збірник тез доповідей учасників Всеукраїнського круглого столу (м. Львів, 12 грудня 2024 року) / Упорядники: Д.Є. Забзалюк, Р.Я. Демків. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2024. С. 12–15.
Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28.06.1996. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.
Рішення Конституційного Суду України від 29.05.2002 № 10-рп/2002. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-02#Text.
Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 № 2801-ХІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text.
Рішення Конституційного Суду України від 25.11.1998 № 15-рп/98. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-98#Text.
Афтанасів В., Панкевич О. Правові аспекти преімплантаційної генетичної діагностики та статусу ембріона в контексті штучної репродукції. Інтеграція теорії у практику: проблеми, пошуки, перспективи в умовах євроінтеграційних процесів: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Чернігів, 22 листопада 2024 р.): у двох томах. Том 1 / голов. ред. В.Ф. Пузирний. Чернігів: Пенітенціарна академія України, 2024. С. 260–265.
The Human Fertilisation and Embryology Act 2008. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/2008/22/contents.
Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні: Наказ МОЗ України від 09.09.2013 № 787. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#n15.
Collins Jennifer Long. Hecht v. Superior Court: Recognizing a Property Right in Reproductive Material. University of Louisville Journal of Family Law. 1994-1995. Vol. 33, no. 3. Р. 661–684.
Мисюра С. Забезпечення репродуктивних прав як реалізація прав військовослужбовців. Український часопис конституційного права. 2024. № 4. С. 56–64.
LEY 14/2006, de 26 de mayo, sobre técnicas de reproducción humana asistida. URL: https://www.institutobernabeu.com/upload/ficheros/ley_de_reproduccion_asistida_2007.pdf.
Кончаковська В.В., Макарова О.В., Симонова І.В. Правові аспекти постмортальної репродукції в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 12. С. 39–41.
Афтанасів В., Панкевич О. Право на інформовану згоду при застосуванні постмортальної репродукції. Теоретико-прикладні проблеми правового регулювання в Україні: матеріали VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Львів, 06 грудня 2024 року) / за заг. ред. І.В. Красницького. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2024. С. 20–25.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 О. З. Панкевич, В. М. Афтанасів, О. О. Барабаш

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.