Вплив збройних конфліктів на довкілля

Анотація

Збройні конфлікти завжди супроводжуються масштабним руйнуванням не лише інфраструктури та людського потенціалу, а й природного середовища. Сучасна практика ведення воєнних дій засвідчує, що екологічні наслідки війни можуть бути довготривалими, транскордонними та незворотними. Особливу стурбованість викликає відсутність належних механізмів реагування та притягнення до відповідальності за воєнні екологічні злочини.

У статті розглядаються ключові міжнародно-правові акти, що регламентують захист довкілля під час збройних конфліктів, зокрема Додатковий протокол І до Женевських конвенцій. Аналізується також практика Комісії міжнародного права ООН щодо проекту принципів захисту довкілля у період конфліктів, а також позиції провідних науковців щодо удосконалення правових механізмів захисту природи в умовах війни.

Увага акцентується на складності практичного застосування існуючих міжнародно-правових норм, відсутності ефективного моніторингу та прогалин у притягненні до відповідальності за завдання шкоди довкіллю. Розглядаються також приклади з міжнародної практики, що засвідчують необхідність посилення правового захисту довкілля у період збройного конфлікту.

Окреме місце у статті відведено аналізу впливу збройної агресії російської федерації проти України, яка триває з 2014 року та набрала повномасштабного характеру з лютого 2022 року. На прикладі України досліджуються реальні наслідки бойових дій для довкілля: масштабні пожежі на забруднених територіях, підрив дамб, обстріли промислових об’єктів, витоки хімікатів, руйнування екосистем, знищення заповідних зон та загроза ядерній безпеці. Україна стала одним із перших прикладів у новітній історії, коли питання воєнної екології активно документуються та фіксуються на міжнародному рівні для подальшого правового реагування.

Окремо аналізується потенціал концепції екоциду як міжнародного злочину, який може стати основою для формування нової парадигми міжнародного права у сфері екологічної безпеки.

Висновки статті вказують на необхідність розробки спеціалізованої міжнародної угоди щодо захисту довкілля під час збройних конфліктів, посилення ролі міжнародних інституцій у сфері екологічного моніторингу та адаптації існуючих норм до викликів гібридних та затяжних війн.