Тимчасовий захист громадян України в ЄС у контексті світових міграційних процесів та війни в Україні

Анотація

У статті здійснено аналіз проблем тимчасового захисту громадян України в Європейському Союзі крізь призму світових міграційних процесів та війни в Україні. Зазначено, що держави-члени ЄС, здійснюючи співробітництво в галузі надання статусу європейської протекції особам, щодо яких існує реальна загроза в країні транзиту чи країні походження, взяли на себе політико-правову й моральну відповідальність за життя цих осіб, захист їхніх прав і законних інтересів, організацію соціального й економічного забезпечення їх існування в межах ЄС. З огляду на перспективи України стати повноправним членом ЄС, комплексне вивчення заходів нормативно-правового й інституційного характеру, реалізованих у сучасних умовах війни в Україні з боку РФ, а також аналіз і прогнозування потенційних наслідків дії актів у сфері тимчасового захисту громадян України, що сукупно становлять так званий міграційний пакт Європейського Союзу, набувають особливої актуальності в контексті оновленого політико-правового порядку денного ЄС щодо України. Окрім того, накопичений європейський досвід правового забезпечення інтеграційної політики у сфері вимушеної міграції може вплинути на розвиток правового регулювання відповідних суспільних відносин у рамках спільних інтеграційних проєктів ЄС та України в частині інтеграції нашої держави в європейську спільноту. Повномасштабна агресія проти України створила нові виклики й загрози для країн: для України як жертви агресії; для країн ЄС, як до держав, які надають тимчасовий прихисток українським громадянам-втікачам від війни; для інших країн, які приймають у себе українських біженців. Громадяни України, які вимушено перебувають у країнах Європейського Союзу, мають право на набуття статусу тимчасового захисту (відповідно до умов Директиви про тимчасовий захист (RTB). Наголошено, що через військову агресію Росії проти України мільйони людей втекли від війни, шукаючи притулку в країнах Європейського Союзу. ЄС повністю солідарний з Україною і її народом. У відповідь на агресію Росії ЄС продемонстрував єдність і силу та надав Україні скоординовану гуманітарну, політичну, фінансову й матеріальну підтримку. Вжито, зокрема, конкретні заходи щодо надання допомоги біженцям з України, а саме: тимчасовий механізм захисту для українців у ЄС, гуманітарна допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні, підтримка цивільного захисту України, країн, які приймають біженців (Чехія, Польща, Словаччина і Республіка Молдова), а також Агентства ООН у справах біженців, фінансова й технічна підтримка держав-членів, які приймають біженців, підтримка прикордонного контролю для країн ЄС, які приймають біженців. Зроблено висновок, що практика європейських держав щодо біженців показує прагнення всебічного співробітництва. При цьому правове регулювання у цій сфері відображає внутрішню політику держав щодо надання притулку. Притулок – це надання державою захисту вимушеному мігрантові, який полягає в гарантії неповернення до країни, де йому загрожує небезпека такого переслідування (принцип non-Refoulement), можливості тимчасового чи постійного перебування та наділення такої особи основними правами і свободами людини. Безумовним досягненням міжнародної правової системи захисту біженців можна назвати додаткове закріплення інституту тимчасового притулку.