Презумпція невинуватості у Міжнародному кримінальному суді: загальна характеристика
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.88.4.14Ключові слова:
презумпція невинуватості, докази, Міжнародний кримінальний суд, принцип, загальні принципи права, міжнародний договір, міжнародний злочин, права людиниАнотація
У статті надана загальна характеристика презумпції невинуватості у Міжнародному кримінальному суді. Звертається увага, що в МКС презумпція невинуватості не є ані новою концепцією, ані семантично відмінною для розуміння від національного судочинства. У найзагальнішому формулюванні ця презумпція зводиться до права «вважатися невинуватим, доки вину не буде доведено в суді». Вона розглядається як фундаментальний принцип кримінального правосуддя та права на справедливий судовий розгляд, що має забезпечити повагу до людської гідності під час провадження у Міжнародному кримінальному суді. Досліджений як вузький, так і широкий підхід до розуміння презумпції невинуватості.
Звертається увага, що відповідно до п. 1 ст. 66 Статуту МКС, «кожний вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено в Суді відповідно до застосовного права». Таке формулювання презумпції невинуватості відрізняється від аналогічних норми міжнародно-правових актів із захисту прав людини та статутів міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc. Відповідно до п. 1 ст. 66 Статуту МКС не тільки підозрюваний чи обвинувачений мають право на презумпцію невинуватості, а «кожен», тобто будь-яка особа. Акцентовано, що у початковому проекті Статуту Міжнародного кримінального суду було передбачено презумпцію невинуватості «обвинуваченого», але Підготовчий комітет змінив це формулювання на «кожного». Відтак, презумпція невинуватості спрямована не тільки на захист підозрюваних чи обвинувачених, а й апелянтів, які були засуджені Судовою палатою та яким винесено вирок або чиї справи знаходяться на апеляції.
Підкреслюється, що презумпція невинуватості не зобов’язує прокурора утримуватися від висловлення думки щодо доказів на підтвердження винуватості чи невинуватості підозрюваного або обвинуваченого, принаймні під час судового провадження. Навпаки, стаття 66 Римського статуту передбачає, що «обов’язок довести вину обвинуваченого покладається на Прокурора». Таким чином, вимога неупередженості накладає різні обов’язки на прокурора та суддів.
Окрему увагу приділено генезису розуміння презумпції невинуватості під час розробки Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Посилання
Калинюк С.С. Презумпція невинуватості в міжнародному кримінальному процесі: європейська та практика. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. Вип. 2. С. 333–338. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.02.62.
Гнатенко М.П. Презумпція невинуватості в міжнародному кримінальному праві: окремі питання. Науковий вісник УЖНУ. Серія Право. Випуск 84: частина 3. С. 264–270. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.84.3.40.
Rosalynd R.C.E. The Lubanga trial chamber’s assessment of evidence in light of the accused’s right to the presumption of innocence. Journal of International Criminal Justice. 2012. Vol. 10(4). P. 923–944.
McGoldrick V, Rowe P, Donnelly E. The permanent international criminal court: legal and policy issues. Hart Publishing, 2004. 498 p.
Haveman R., Kavran O, Nicholls J. Supranational criminal law: a system sui generic. Intersentia nv, 2003. 370 p.
Salako S. Strict Criminal Liability: A Violation of the Convention? The Journal of Criminal Law. 2006. Vol. 70. P. 531–549. DOI: https://doi.org/10.1350/jcla.2006.70.6.531.
Sheppard S. The Metamorphoses of Reasonable Doubt: How Changes in the Burden of Proof Have Weakened the Presumption of Innocence. Notre Dame Law Review. 2003. Vol. 78. No. 4. P. 1165–1250.
Гутник В. Принцип презумпції невинуватості у практиці діяльності Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії та Міжнародного кримінального суду. Юридична Україна. 2010. № 2. С. 133–138.
Draft Statute for an International Criminal Court with commentaries 1994: Text adopted by the International Law Commission at its forty-sixth session, in 1994, and submitted to the General Assembly as a part of the Commission’s report covering the work of that session. URL: https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/english/commentaries/7_4_1994.pdf.
Report of the inter-sessional meeting from 19 to 30 January 1998 in Zutphen, the Netherlands: Preparatory Committee on the Establishment of an International Criminal Court. URL: https://digitallibrary.un.org/record/250636?ln=en&v=pdf#files.
The Rome Statute of the International Criminal Court: A Commentary / Otto Triffterer and Kai Ambos (eds.), Third Edition, C.H. Beck/Hart/Nomos, München/Oxford/Baden-Baden, 2016. 2352 p.
The Prosecutor v. Laurent Gbagbo and Charles Blé Goudé. ICC. Case No. ICC-02/11-01/15. Judgment in the appeal of the Prosecutor against Trial Chamber I’s decision on the no case to answer motions, 31 March 2021. URL: https://www.icc-cpi.int/court-record/icc-02/11-01/15-1400.
Tomasson E. Presumed Innocent until Proved Guilty The Principle of Article 6, Paragraph of the European Convention on Human Rights and Article 70, Paragraph of the Constitution of Iceland That the Burden of Proof Rests with the Prosecution. Scandinavian Studies in Law. 2007. Vol. 51. P. 505–532.
The Prosecutor v. Saif Al-Islam Gaddafi. ICC. Case No.: ICC-01/11-01/11. Decision on the Request for Disqualification of the Prosecutor, 12 June 2012. URL: https://www.icc-cpi.int/court-record/icc-01/11-01/11-175.
Гутник В.В. Процесуальні права учасників міжнародних збройних конфліктів у міжнародних кримінальних судах. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2016. 302 c.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Г. А. Мамедов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
