Особливості правового статусу культурних пам’яток під час російсько-української війни

Анотація

Проблематика охорони на збереження культурних пам’яток України гостро постала в умовах окупації Російською федерацією частини території України, адже під загрозою знаходиться значна частина культурної спадщини нашої держави як надбання усієї світової спільноти. Метою цієї статті було дослідження правового статусу культурних пам’яток, механізмів правового захисту українських пам’яток під час війни шляхом аналізу міжнародних договорів та національного законодавства. Методологія дослідження включала використання різноманітних наукових методів для досягнення поставленої мети, зокрема: теоретичний аналіз літератури, порівняння, формально-правовий метод та документальний аналіз. В ході вивчення теми було з’ясовано, що захист пам’яток культури в умовах російсько-української війни охоплює як гуманітарний так і кримінальних аспекти. Проведено аналіз окремих наукових розвідок з питань захисту, збереження та використання пам’яток культури в умовах збройних конфліктів. Основна увага приділяється міжнародним та національним правовим нормам, які регулюють охорону пам’яток культури, а також аналізу їхнього застосування на практиці. На прикладі античного міста-музею Херсонес (об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО) висвітлюються питання порушення міжнародного гуманітарного права та складнощі в реалізації заходів з охорони культурної спадщини в умовах збройної агресії та протидії незаконних дій в умовах довготривалої окупації. Аналіз норм міжнародних конвенцій, ратифікованих чи підписаних Україною, а саме: Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини, Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи, Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, дає підстави констатувати той факт, що охорона та збереження культурної спадщини є міжнародно-правовим зобов’язанням нашої держави перед світовою спільнотою. У статті розглядається взаємодія державних органів України, міжнародних організацій та громадських ініціатив у сфері захисту пам’яток. Результати дослідження спрямовані на підвищення обізнаності суспільства про значення збереження культурної спадщини як важливої складової національної ідентичності, а також на зміцнення правових гарантій її захисту в умовах війни.