Захист прав жінок в міжнародному гендерному законодавстві
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.88.4.8Ключові слова:
гендерне законодавство, гендерна дискримінація, міжнародне регулювання гендерної рівності, права людини, права жінкиАнотація
У сучасному міжнародному праві напрям захисту від проявів гендерної нерівності займає одне з ключових місць. Держави-члени Організації Об’єднаних Націй доклали значних зусиль для формування нормативної бази, спрямованої на забезпечення гендерної рівності та усунення всіх форм дискримінації щодо жінок. У результаті цього на міжнародному рівні сформовано гендерне законодавство, яке містить більш ніж 30 конвенцій, договорів, протоколів. які забезпечують захист прав жінок у політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сферах суспільного життя. Завдяки цим зусиллям міжнародна спільнота створила потужний правовий фундамент для захисту та просування прав жінок у глобальному масштабі. Метою цієї статті є дослідження формування міжнародного гендерного законодавства в частині захисту прав жінок. Генезис міжнародного гендерного законодавства в частині захисту прав жінок можна поділити на 5 етапів. Формуванням законодавства кожного етапу відбувалося під впливом розвитку суспільства певної доби. Так, перший етап схарактеризований поступовим рухом до розуміння необхідності виокремлення та закріплення норм щодо недопущення гендерної дискримінації, формування окремого напряму захисту прав жінки. Другий етап відзначений прийняттям одного з найважливіших документів людства, який вплинув на формування всього міжнародного законодавства - Статуту ООН. Принципи закріпленні у Статуті ООН створили передумови розробки та впровадження ряду конвенцій щодо недопущення дискримінації жінки. Найголовнішим досягненням третього етапу стало прийняття Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Принципи цієї конвенції обумовили подальший розвиток міжнародного гендерного законодавства в частині захисту прав жінок. Четвертий етап сформував ключові міжнародні документи, які стали основою глобальної політики у сфері забезпечення прав жінок та гендерної рівності. Метою п’ятого етапу є удосконаленням законодавства, прийнятого до початку 21 століття, в т.ч. врахування впливу новітніх технологій на захист прав людини, в т.ч. захисту прав жінок.
Посилання
Колесніченко Н.М. Універсальність прав людини: сучасні підходи до проблеми. Наукові праці. Політологія. Випуск 166. Том 178. 2020, с. 31–35.
Загрішева Н.В. Сєргєєв І.С. Наше право. 2025. № 1, с. 118–124. Умови формування міжнародного та національного законодавства захисту прав людини. URL: http://nashe-pravo.unesco-socio.in.ua/wp-content/uploads/archive/NP-2025-1/NP_2025_1_118.pdf (дата звернення 01.04.2025).
Щербак Н.В. Міжнародні стандарти з питань гендерної рівності та їх упровадження в Україні (в умовах реформування державного управління). Право та державне управління. 2020. № 4. стор. 153-165 URL: http://www.pdu-journal.kpu.zp.ua/archive/4_2020/24.pdf (дата звернення 01.04.2025).
Руднєва О.М. Гендерна рівність у праві України: дис. к-та юрид. наук: 12.00.01. Харків, 2002. 178 с.
Attorney General v. Unity Dow Botswana. URL: https://www.law.cornell.edu/sites/www.law.cornell.edu/files/women-and-justice/Attorney-General-v-Unity-Dow.pdf (дата звернення 01.04.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Н. В. Загрішева

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.