Роль Європейського суду з прав людини у формуванні міжнародних стандартів захисту прав людини
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.88.4.3Ключові слова:
Європейський суд з прав людини, права людини, Європейська конвенція, міжнародне право, дискримінація, свобода вираження, заборона катувань, імплементація, юрисдикція, міжнародні стандартиАнотація
У статті досліджується ключова роль Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у формуванні, розвитку та імплементації міжнародних стандартів захисту прав людини. Автором проаналізовано історію створення, організаційну структуру та правові засади функціонування ЄСПЛ, а також його юрисдикцію та компетенцію в контексті забезпечення ефективного механізму захисту прав і свобод людини на європейському континенті. Особливу увагу приділено взаємодії Суду з національними правовими системами та його впливу на трансформацію внутрішнього законодавства держав-учасниць Європейської конвенції з прав людини.
У центрі аналізу – стандарти, які були сформовані Судом у ході його судової практики. Зокрема, розглянуто принцип пропорційності та справедливого балансу між правами особи та інтересами держави, тлумачення заборони дискримінації, підходи до захисту свободи вираження поглядів і права на приватне життя, а також застосування статті 3 Конвенції, яка гарантує заборону катувань і жорстокого поводження.
Окремий розділ статті присвячено питанням впливу рішень ЄСПЛ на національні правові системи, способам імплементації його рішень, включаючи аналіз практичних прикладів з різних країн. Розглянуто як позитивні приклади трансформації законодавства, так і типові проблеми, що виникають у процесі впровадження практики ЄСПЛ.
Також проаналізовано механізми співпраці ЄСПЛ з іншими міжнародними судовими інституціями, зокрема Міжнародним судом ООН, Судом Європейського Союзу та міжнародними кримінальними трибуналами. Окреслено загальні тенденції у розвитку міжнародного правозахисного права та підкреслено важливість системної взаємодії між різними міжнародними органами правосуддя для формування універсальних підходів до захисту прав людини.
У підсумку доводиться, що ЄСПЛ не лише тлумачить положення Конвенції, а й активно впливає на еволюцію міжнародного права, формуючи правові стандарти, що визнаються й застосовуються на глобальному рівні. Стаття буде корисною для науковців, юристів-практиків, студентів юридичних факультетів та всіх, хто цікавиться питаннями міжнародного права та захисту прав людини.
Посилання
Мартинюк Я. Значення європейської системи захисту прав людини для українського суспільства. Актуальні проблеми правознавства. 2019. № 4 (20). С. 292–298.
Блажівська Н. До питання про місце рішень Європейського суду з прав людини у національній правовій системі. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 4. С. 226–230.
Merris Amos The Value of the European Court of Human Rights to the United Kingdom. The European Journal of International Law. Volume 28, Issue 3, August 2017. P. 763–785. URL: https://doi.org/10.1093/ejil/chx044.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text.
Handyside v. the United Kingdom, no. 5493/72, judgment of 7 December 1976. – Режим доступу: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-57499%22]}.
Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. – Режим доступу: https://www.echr.coe.int/documents/convention_eng.pdf.
Hirst v. the United Kingdom (No. 2), Application no. 74025/01, Judgment of 6 October 2005. HUDOC – Європейський суд з прав людини. https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-70442.
Opuz v. Turkey, Application no. 33401/02, Judgment of 9 June 2009. HUDOC – Європейський суд з прав людини. https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-92945.
Oleksandr Volkov v. Ukraine, Application no. 21722/11, Judgment of 9 January 2013. HUDOC – Європейський суд з прав людини. https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-115871.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 С. І. Білодід, В. О. Шульга

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.