Ґенеза поняття міжнародного комерційного арбітражу

Анотація

Дана стаття присвячена дослідженню та розкриттю правового змісту міжнародного комерційного арбітражу як правового явища, що становить альтернативний спосіб вирішення міжнародних комерційних спорів, має стійку тенденцію до зростання популярності серед суб’єктів зовнішньоекономічних відносин та розширення предметної юрисдикції. Досліджено різні підходи до визначення сутності вказаного правового явища, зокрема, з’ясовано три основні його прояви: 1) як постійно діючого чи разового третейського органу, завданням якого є вирішення міжнародних комерційних спорів; 2) як процедури (механізм, процес) вирішення спорів відповідно до правил, встановлених арбітражем, чи погоджених сторонами; 3) як конкретного складу арбітражу, що вирішує певний спір – арбітри (арбітр), обрані або призначені у встановленому сторонами порядку, обрані або призначені у встановленому сторонами порядку, які уповноважені на вирішення конкретного спору по суті та винесення арбітражного рішення. Досліджено споріднені до міжнародного комерційного арбітражу поняття, такі як «арбітраж», «комерційний», «міжнародний арбітраж», розкрито сутність понятійного співвідношення міжнародного комерційного арбітражу із третейським судом, а також із поняттям «міжнародного арбітражу», які необхідно виокремлювати одне від одного. Встановлено наявність понятійних протиріч у визначенні «арбітражу», «арбітражного суду», «арбітражної установи», «третейського суду» відповідно до національного законодавства України з еквівалентними поняттями, що використовуються у міжнародному праві, як то «arbitration», «arbitral tribunal» та «arbitral institution». Встановлено предметний та суб’єктний склад правовідносин, спори у яких можуть бути передані на розгляду арбітражу. Розкрито зміст основних характерних ознак арбітражу та запропоноване нове визначення міжнародного комерційного арбітражу, котре враховує як підхід чинного українського законодавства до розуміння арбітражу, так і вимоги міжнародного права. Визначено переваги вказаного альтернативного способу вирішення комерційних спорів в порівнянні з вирішенням останніх в національних судах: варіативність доступних видів арбітражу та інституційних арбітражних установ; можливість залучення компетентного арбітра, який може бути кваліфікованим фахівцем/спеціалістом у певній вузькій галузі спірних правовідносин сторін та може не бути юристом; конфіденційність арбітражного розгляду; оперативність і швидкість розгляду спору; остаточність та обов’язковість арбітражного рішення для сторін; екстериторіальність виконання арбітражного рішення.