Зарубіжний досвід використання штучного інтелекту в правосудді

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей використання штучного інтелекту в правосудді у зарубіжних країнах. Наголошено, що актуальність цього питання обумовлена цифровізацією судової системи, яка одночасно має потенціал оптимізувати судовий процес, але й супроводжується низкою етичних, правових та інших викликів. З’ясовано, що незважаючи на розгалужене використання штучного інтелекту в зарубіжних країнах, відсутня єдина модель правового регулювання і впровадження таких технологій у правосуддя. Встановлено, шо країнами, де реалізовано цільовий підхід до правового регулювання штучного інтелекту у правосудді сьогодні є Великобританія та Нова Зеландія, що підтверджується розробленими вказівками саме для суддів щодо використання штучного інтелекту. Зазначено, що загальний підхід до правового регулювання штучного інтелекту застосовано в ЄС, підтвердженням чого є Закон ЄС про штучний інтелект та США, де з 2020 року діє Закон про національну ініціативу штучного інтелекту. Встановлено, що незважаючи на наявність правового регулювання (спеціального чи загального) або його відсутність в багатьох країнах функціонують онлайн суди для вирішення справ за алгоритмом (Великобританія, Китай), а суди використовують системи та програми на основі штучного інтелекту та навіть ChatGPT як основу для правових міркувань суддів (Індія). Розглянуто особливості асистивної системи штучного інтелекту OLGA в Німеччині, програм PAS та COMPAS у США, Prometea в Аргентині, VICTOR в Бразилії тощо, що використовуються для узагальнення метаданих, виконання функції асистента судді при обранні запобіжного заходу підсудному, попереднього розгляду справи та прогнозування його результату,. Окрему увагу приділено передовому, порівняно з іншими країнами, досвіду Китаю у використанні штучного інтелекту в правосудді, а саме концепції «розумний суд». З’ясовано, що в окрему групу можна виокремити країни, які на законодавчому рівні забороняють будь-яке використання технологій штучного інтелекту у правосудді (Канада, Франція). Зроблено висновок, що незважаючи на різні підходи до використання штучного інтелекту у правосудді в зарубіжних країнах поступова цифровізація обумовлює необхідність пошуку та адаптації перевірених технічних та організаційних рішень до контексту кожної країни.