Сліди кримінального правопорушення як джерело інформації про обставини його вчинення
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.88.3.43Ключові слова:
правопорушення, інформаційне суспільство, інформація, інформаційні правовідносини, сліди правопорушення, сфера судочинства, інформаційна діяльність, інформаційні бази даних, інформаційні технології, судочинство, цифровізаціяАнотація
В статті звертається увага на зміни у характері і структурі злочинності в Україні. Констатується зростання протягом останніх років кількості зареєстрованих кримінальних правопорушень майже на третину. Це відбувається в умовах суттєвого скорочення кількості населення на підконтрольній частині і збільшення особового складу силових структур, на які покладено обов’язок протидії правопорушенням. Розслідування кримінальних правопорушень розглядається як інформаційно-пізнавальний процес.
Наводяться роботи науковців, які досліджували процеси слідоутворення в результаті протиправних дій, способи та прийоми роботи з слідами злочинів. Звертається увага на класифікації слідів в криміналістиці. Досліджуються роботи науковців, що присвячені інформаційному забезпеченню розслідування, інформаційним технологіям та інформаційній підтримці прийняття процесуальних рішень.
Визначається мета дослідження, яка полягає в аналізі та узагальненні теоретичних розробок науковців, а також норм кримінального процесуального законодавства, якими регулюється процес інформаційно-пізнавальної діяльності з розкриття злочинів.
Зазначається, що злочинна діяльність є антиподом діяльності суспільно-корисної, яка підпорядковується своїм законам. Її характеризують як професійну, організовану, корумповану, транснаціональну, загально-кримінальну, економічну тощо. Злочин для слідчого завжди є подією минулого. Його відображення залишаються у вигляді слідів на предметах матеріального світу та в пам’яті тих людей, які сприймали певні обставини такої події. Завдання слідчого полягає у відшуканні слідів взаємодії правопорушника з оточуючим середовищем, їх дослідженні та отриманні необхідної інформації. Такий процес відбувається у визначеній законом формі і становить собою процес доказування.
У висновках зазначається, що єдиним джерелом інформації про обставини кримінального правопорушення та особу, яка його вчинила є його відображення в оточуючому середовищі у вигляді слідів: на предметах матеріального світу; в пам’яті людей (психофізіологічні відображення); в інформаційному середовищі (цифрові сліди).
Посилання
Веб-сторінка Офісу Генерального прокурора України. URL: https://www.gp.gov.ua/ (Дата звернення 10 лютого 2025 р.).
Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладі). Підручник. К.: Кондор, 2006. 588 с.
Коновалова В.О. Вибрані твори. Х.: Апостіль, 2012. 528 с.
Журавель В.А. Вибрані твори. Х.: Вид. агенція «Апостіль», 2016. 704 с.
Шепітько В.Ю. Вибрані твори. Х.: Вид. агенція «Апостіль», 2010. 576 с.
Карпов Н.С. Криміналістичні засади вивчення злочинної діяльності: Монографія. К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. 522 с.
Гора І.В., Колесник В.А., Попович І.І. Цифрова криміналістика в забезпеченні діяльності з протидії злочинності. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2024. Серія ПРАВО. Випуск 85: частина 4. С. 63–70. DOI https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.4.9.
Шепитько В.Ю. Криминалистика: Курс лекций. Х.: ООО «Одисей», 2005. 368 с.
Криміналістика: підручник; За заг. ред. В.В. Пясковського. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ: Філія вид-ва «Право», 2020. 752 с.
Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: підруч. для студ. юрид. вузів і ф-тів / за ред. В.Ю. Шепітька. Харків: Право, 1998. 376 с.
Гора І.В., Колесник В.А. Актуальні питання криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів проти інформаційної безпеки держави. Криміналістика і судова експертиза: міжвідом. наук.-метод. зб./ Київський НДІ судових експертиз. Київ: Видавництво Ліра-К, 2024. Вип. 69. С. С. 20–34.
Стахівський С.М. Теорія і практика кримінально-процесуального доказування: монографія. К., 2005. 272 с.
Криміналістика: Підручник. За реж В.Ю. Шепітька. 3-те вид.і допов. К.: Концерн Видавничий дім «Ін Юре», 2004. 738 с.
Лукашевич В.Г. Проблеми оптимізації діяльності з розслідування злочинів. Теоретичні та практичні проблеми використання можливостей криміналістики і судової експертизи у розкритті й розслідуванні злочинів. К.: Українська академія внутрішніх справ. 1996. С. 17–20.
Коваленко Є.Г. Наукові засади кримінально-процесуального доказування: монографія. К.: Юрінком Інтер, 2011. 448 с.
Лук’янчиков Є.Д., Лук’янчиков Б.Є. Формування доказів у кримінальному провадженні. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2016. Вип. 2. С. 118–129.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Є. Д. Лук’янчиков, Б. Є. Лук’янчиков, О. Б. Микитенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
