Судова експертиза цифрових доказів у справах про плагіат: методологія та проблеми доказування

Анотація

Розглянуто правові особливості судової експертизи цифрових доказів у справах про плагіат. Історично такі справи пройшли довгий шлях розвитку й спочатку ґрунтувалися на традиційних доказах, як-от друковані матеріали та письмові документи. Однак з розвитком технологій виникла необхідність експертизи цифрових доказів. Тому в сучасних умовах висновок експерта відграє ключову роль у доказуванні обставин, що мають значення для справи.

У статті зазначається, що термі «цифрові докази» є ширшим, ніж «електронні докази» і для аналізу систем, мереж та даних доцільно використовувати термін «цифрові докази». Автором виділено такі методики експертизи цифрових доказів у справах про плагіат: 1) порівняльний аналіз текстів (через збіги, аналіз частоти слів та фраз, перевірка унікальності); 2) аналіз метаданих файлів (дати створення та модифікації, авторство, історію змін); 3) лінгвістичний аналіз.

Найчастіше використовуваною методикою є порівняльний аналіз текстів (через збіги, аналіз частоти слів та фраз, перевірка унікальності). Застосування цієї методики відбувається за допомогою сертифікованих програм, але її недоліком є те, що вона потребує детальнішого аналізу експертом, оскільки потрібно враховувати і відомі словосполучення, і синоніми.

Аналіз метаданих файлів як методика у справах про плагіат передбачає, що метадані набувають статусу цифрових доказів, які мають бути належним чином зібрані, збережені та оцінені з урахуванням вимог процесуального законодавства.

Зазначено, що лінгвістичний аналіз передбачає детальне дослідження мовних характеристик тексту, як-от лексика, синтаксичні конструкції, стилістичні особливості, структура та змістова організація.

Автор робить висновок, що судова експертиза цифрових доказів у справах про плагіат потребує не лише використання сучасних методик аналізу, але й чіткого дотримання вимог процесуального законодавства щодо допустимості, належності та достовірності доказів. Подальший розвиток нормативного регулювання в цій сфері, удосконалення методичних підходів та підвищення кваліфікації експертів є необхідними умовами для забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності в сучасних умовах розвитку технологій.