Віктимологічна характеристика жертв кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361 ККУ

Анотація

У статті розглянуто питання віктимологічної характеристики осіб, які постраждали від кіберзлочинів, передбачених статтею 361 Кримінального кодексу України (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж). Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням кількості кіберзлочинів в умовах цифрової трансформації суспільства, а також низьким рівнем дослідження особистості потерпілого як об’єкта злочинного посягання. Метою статті є виявлення основних соціально-демографічних, психологічних та поведінкових характеристик осіб, які стають жертвами несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних систем.

У процесі дослідження було застосовано комплексний методологічний підхід, який поєднує елементи системного, порівняльно-правового, статистичного та логіко-юридичного аналізу.

Проаналізовано чинне кримінальне законодавство України, статистичні дані правоохоронних органів, судову практику, а також практику розслідування кримінальних проваджень за статтею 361 КК України. Встановлено, що в більшості випадків потерпілими є особи віком від 21 до 45 років, з середнім або вищим рівнем освіти, є активними користувачами мережі Інтернет, зокрема соціальних мереж та онлайн-банкінгу. Характерною ознакою є необізнаність потерпілих щодо основ інформаційної безпеки, легковажне ставлення до збереження конфіденційної інформації та низький рівень цифрової гігієни.

Особливу увагу приділено аналізу психологічним характеристикам жертв кіберзлочинів, виявлено диференціацію потерпілих на активних та пасивних. Кожен тип характеризується певним набором психологічних ознак, так для активного типу притаманні екстравертованість, висока емоційна збудливість, сприйнятливість до зовнішніх впливів, прагнення до ризику, самовпевненістю. В свою чергу для пасивного - інтровертованість особистості, емоційна ригідність, підвищена тривожність, невпевненість у собі, схильність до замкнутості й уникнення конфліктів, що у поєднанні з низьким рівнем цифрової обізнаності створює передумови до їхньої віктимізації внаслідок недбалого користування інформаційними технологіями.

Отримані результати можуть стати основою для розробки нових профілактичних заходів, орієнтованих на зниження рівня віктимності серед населення.