Проблеми і перспективи правового регулювання аудиторської діяльності в Україні: освітній аспект

Анотація

Статтю присвячено аналізу законодавчих ініціатив Міністерства фінансів України щодо правового регулювання аудиторської діяльності, зокрема, в частині кваліфікаційних вимог до фізичних осіб, що мають намір здійснювати аудиторську діяльність. Наразі, у чинній редакції Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» чітко закріплено, що такі особи повинні мати вищу освіту. І це також узгоджується із нормами чинного Закону України «Про освіту».

Разом із тим, законодавство Європейського Союзу, і зокрема Директива 2006/43/ЄС Європейського Парламенту та Ради про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності, що вносить зміни до Директив Ради 78/660/ЄЕС та 83/349/ЄЕС і припиняє дію Директиви Ради 84/253/ЄЕС, встановлюють менш жорстку вимоги до освітнього рівня фізичних осіб, що мають намір здійснювати аудиторську діяльність. Так, в ній зазначено, що фізична особа може бути допущена до проведення обов’язкового аудиту лише після досягнення рівня освіти, передбаченого для вступу в університети, або еквівалентного йому рівня, проходження курсу теоретичного навчання, проходження практичного навчання та складання іспиту на професійну компетентність на рівні випускних іспитів університетів або на еквівалентному йому рівні, що організовується або визнається відповідною державою-членом.

Серед низки змін, направлених на гармонізацію законодавства України та Європейського Союзу, Міністерством фінансів України запропоновано внести до чинного законодавства норму про те, що аудитором або внутрішнім аудитором може бути визнано особу, яка має освіту, що дає їй право на вступ до закладів вищої освіти. Тобто пропонується знизити рівень вимог до освіти фізичної особи, що може бути аудитором, порівняно з нинішніми вимогами законодавства.

На підставі системного аналізу норм законів України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», «Про освіту», а також Міжнародного кодексу етики професійних бухгалтерів та Директиви 2006/43/ЄС, автор доводить те, що чинні норми законодавства України не лише не протирічать законодавству Європейського Союзу в частині вимог до професійних аудиторів, а й більшою мірою сприяють досягненню мети правового регулювання – підвищенню якості аудиторських послуг.