Формування інституту військового омбудсмена в Україні: роль і значення принципу незалежності

Анотація

У дослідженні розкрито зміст, функціональне призначення та перспективи створення інституту військового омбудсмена в Україні з урахуванням сучасних викликів, зокрема повномасштабної війни. Зроблено акцент на ключовому значенні принципу незалежності в інституційному та оперативному вимірах. Підкреслено, що автономний статус уповноваженого, незаангажованість у процесі призначення, а також гарантії фінансової самостійності є основоположними передумовами ефективного функціонування такої інституції. Водночас оперативна автономія полягає у свободі прийняття рішень щодо пріоритетів діяльності, методів роботи, ініціювання розслідувань та формування звітів без зовнішнього впливу.

Здійснено порівняльний аналіз моделей функціонування аналогічних інституцій у низці країн (Німеччина, Норвегія, Канада, Ірландія, Франція, США), визначено типологію підходів до організації контролю над збройними силами. Розглянуто підходи науковців до ролі військового омбудсмена як інструменту демократичного та цивільного контролю, що дозволяє забезпечити баланс між національною безпекою й захистом прав військовослужбовців. Особливу увагу приділено функції захисту від системних порушень, недоліків правового регулювання та управлінських рішень, що можуть негативно впливати на моральний клімат і правову захищеність особового складу.

Наголошено, що інститут уповноваженого з питань захисту прав військовослужбовців має стати не лише консультативним або символічним елементом, а повноцінним суб’єктом контролю із широкими повноваженнями, доступом до конфіденційної інформації та правом комунікації з громадськістю. Висунуто аргументи на користь того, що за умов повноцінного функціонування інституція може не тільки реагувати на окремі скарги, а й формувати політику системного захисту прав у межах сектору безпеки й оборони.

У висновках запропоновано концептуальне обґрунтування моделі військового омбудсмена для України, де особлива увага надається потребі правового закріплення гарантій незалежності та ресурсного забезпечення. Запровадження інституту військового обмудсмена розглядається як важлива складова загальної трансформації українського війська відповідно до принципів верховенства права, прозорості та підзвітності.