Інститут військового обов’язку у системі права України

Автор(и)

  • І. М. Проць кандидат юридичних наук, доцент доцент кафедри адміністративно-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6483-0121
  • Р. М. Скриньковський кандидат економічних наук, професор професор кафедри економіки підприємств та інформаційних технологій Львівського університету бізнесу та права, Україна https://orcid.org/0000-0002-2180-8055
  • С. В. Пєтков доктор юридичних наук, професор, професор кафедри соціальної роботи у військах (силах) Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0003-4160-767X

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.88.3.4

Ключові слова:

Вітчизна, обов’язок, захист, оборона, призов, призовник, НАТО, правове регулювання

Анотація

У статті на підставі комплексного системного аналізу розглянуто інститут військового обов’язку у системі права України. Захист Вітчизни відповідно до статті 65 Конституції України – обов’язок громадянина, тобто вимога правового і етичного характеру, яка набула особливого ціннісного значення в умовах збройної агресії російської федерації щодо України. Відсутні дослідження військового обов’язку, що вирішують зазначені теоретичні проблеми, враховують вітчизняний досвід і досвід Європейського Союзу та НАТО щодо правового регулювання та реалізації військового обов’язку. Це обумовлює актуальність теми. Об’єктом дослідження є система суспільних відносин, що виникають у ході правового регулювання військового обов’язку та його реалізації. Предметом є правове регулювання військового обов’язку як елемент правового статусу громадянина України. Методологію дослідження склали діалектичний, логічний, історичний, системно-структурний, статистичний, порівняльно-правовий та формально-юридичний методи, метод моделювання. Зазначено, що категорії «військовий обов’язок» та «конституційний обов’язок захисту Вітчизни» не є тотожними, але перебувають у системній єдності та взаємозв’язку. Захист Вітчизни, будучи етико-правовою категорією, як конституційний обов’язок громадянина України має більш ширший зміст, ніж категорія «військовий обов’язок». Військовий обов’язок повністю охоплюється змістом конституційного обов’язку захисту Вітчизни, реалізація якого не вичерпується військовим обов’язком, але є неможлива без його встановлення. Етична основа формує в зобов’язаного громадянина необхідне для реалізації військового обов’язку суб’єктивне ставлення, значимість якого зумовлена особистим характером виконання військового обов’язку. Військовий обов’язок – це встановлені Конституцією вид та міра необхідної та належної поведінки громадянина України щодо захисту Вітчизни у формі несення військової служби з реалізацією обумовлених вимог встановлених законом «Про військовий обов’язок і військову службу» з метою забезпечення конституційних цінностей.

Посилання

Про військовий обов’язок і військову службу: Закон України від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2232-12.

Про оборону України: Закон України від 06.12.1991 р. № 1932-ХІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/1932-12.

Коропатнік І. М., Ковалів М. В., Шопіна І. М. і інші. Оновлена доктрина публічного адміністрування у секторі безпеки і оборони України: колективна монографія. Львів: СПЛОМ, 2021. 480 с.

Захист Вітчизни. Конституційний Суд України. URL: https://ccu.gov.ua/storinka-knygy/451-zahyst-vitchyzny.

Про альтернативну (невійськову) службу: Закон України від 12.12.1991 р. № 1975-ХІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/1975-12.

Остапенко О.І. Ковалів М.В., Гулак Л.С. та ін. Адміністративне право України (загальна частина): навчальний посібник. Вид. 2-е, доповнене. Львів: СПОЛОМ, 2021. 616 с.

Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 р. № 2235-ІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2235-14.

Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України: Закон України від 06.06.2025 р. № 3897-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3897-20#n2.

Yesimov S. Implementation of constitutionalization of law and order in terms of constitutional risks. Social & Legal Studios. 2019. Issue 3 (5). P. 52–57.

Про затвердження Концепції військової кадрової політики в системі Міністерства оборони України на період до 2028 року: Наказ МО України від 23.10.2023 р. № 637. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0637322-23#Text.

Європейський Суд з прав людини. Судове Рішення. Енгель та інші проти Нідерландів. URL: https://ips.ligazakon.net/document/SO2825.

Путівник гендерної інтеграції у Збройних Силах України. URL: www.osce.org/files/f/documents/4/8/479044_0.pdf.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-26

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право