Розвиток соціології в умовах цифровізації: виклики та завдання
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.88.2.58Ключові слова:
людина, суспільство, соціологія, цифрова соціологія, цифровізація, великі дані, штучний інтелект, цифрові технології, генеративні нейронні мережіАнотація
У статті досліджено розвиток соціології в умовах цифровізації, окреслено основні виклики та завдання. Зазначено, що вплив цифрових технологій на суспільство проявляється насамперед у сфері взаємодії й комунікації між людьми. Цифрове суспільство стало можливим завдяки запровадженню складної технологічної інфраструктури, сукупність елементів якої становить зміст цифровізації. Акцентовано, що повсюдна цифровізація, викликана можливостями таких нейронних мереж, як ChatGPT, є важливим показником того, що штучний інтелект дедалі глибше проникає в соціальну реальність. Цифрова соціологія покликана здійснити теоретичне осмислення процесів цифровізації, оскільки пропонує цілий комплекс методологічних практик і методів, в основі яких лежать нові цифрові технології (наприклад, технології великих даних) щодо кількісних і якісних соціологічних досліджень. Цифрову соціологію цікавить, як люди стають безперервними виробниками цифрових даних: при проходженні через соціальне середовище, контрольоване камерами, при активації GPS смартфона та вказівці географічного розташування, при вході в електронну пошту, при відвідуванні вебсайтів та при пошуку в Google тощо. Як наслідок, людина стає тим, що цифрова соціологія називає суб’єктами цифрових даних – «суб’єктами, які виробляють цифрові дані». Саме завдяки цифровізації створюються реалії глобального мережевого суспільства. У глобальному соціальному просторі нині виникла реальність у вигляді соціальних мереж, які сформували абсолютно нову комунікативну парадигму. Соціальні мережі привнесли у повсякденне життя абсолютно нові можливості і сформували небувалі раніше ризики. Ці зміни не оминули й практичний бік соціології, звідси й акцент у вивченні впливу цифрових технологій на епістемології соціології. Зазначено, що цифрова соціологія – це не тільки соціологи, що досліджують і теоретизують те, як інші люди використовують цифрові технології, або зосереджуються на цифрових даних, отриманих внаслідок такого використання. Цифрова соціологія має набагато ширше значення, ніж вивчення цифрових технологій, порушуючи питання про практику соціології й соціальних досліджень. Вона також включає вивчення того, як самі соціологи використовують соціальні й інші цифрові медіа у своїй професійній діяльності.
Посилання
Яковлєв М.В., Дубас М.О., Купка О.В. Цифрова соціологія та постінформаційне суспільство: методологічні виклики й дослідницькі перспективи. Габітус. 2023. Вип. 55. С. 33–38. URL: http://habitus.od.ua/journals/2023/55-2023/5.pdf (дата звернення: 29.03.2025).
Іваненко О. Цифровізація як нова реальність в умовах соціальної нестабільності. Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг. 2024. № 3. С. 25–46. URL: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-3/4.pdf (дата звернення: 29.03.2025).
Україна долучилася до Програми «Цифрова Європа»: що це означає. Урядовий портал. 2022. 5 верес. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-doluchylasia-do-prohramy-tsyfrova-ievropa-shcho-tse-oznachaie (дата звернення: 29.03.2025).
Digital sociologies / ed. by J. Daniels, K. Gregory, T. M. Cottom. Bristol, UK: Policy Press, 2017. 528 p. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctt1t89cfr.
Selwyn N. What is Digital Sociology? Cambridge, UK: Polity Press, 2019. 152 p.
Lupton D. Digital sociology. N.Y.: Routledge, 2014. 236 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315776880.
Carrigan M. An Agenda for Digital Sociology. 2014. URL: https://markcarrigan.net/2014/11/30/anagenda-for-digital-sociology/ (viewed on 29.03.2025).
Wellman B. Doing it ourselves: the SPSS manual as sociology’s most influential recent book. Required Reading: Sociology’s Most Influential Books / ed. by D. Clawson. Amherst, 1998. P. 71–78.
Chambers J. M. Programming with data: a guide to the S Language. N. Y., 1998.
Mohr J.W., Wagner-Pacifici R., Breiger R.L., Bogdanov P. Graphing the grammar of motives in national security strategies: cultural interpretation, automated text analysis and the drama of global politics. Poetics. 2013. Vol. 41, no. 6. P. 670–700.
Jonathan R. Wynn. Digital Sociology: Emergent Technologies in the Field and the Classroom. Sociological Forum. 2009. P. 448–456.
Howard S. Becker Telling About Society. Chicago Guides to Writing, Editing, and Publishing. Chicago : University of Chicago Press, 2007. 304 p.
Orton-Johnson K., Prior N. Digital Sociology: Critical Perspectives. Published by Palgrave Macmillan, 2013. 264 р.
Барабаш О. Диджиталізація вітчизняної освіти: проблеми і перспективи розвитку в умовах глобалізації. Право України. 2022. № 12. С. 109–121.
Гриценко А., Бурлай Т. Вплив цифровізації на соціальний розвиток. Економічна теорія. 2020. № 3. С. 24–51. URL: https://etet.org.ua/docs/ET_20_3_24_uk.pdf (дата звернення: 29.03.2025).
Гуменюк А.Ф., Петрицька О.С. Використання соціальних мереж в умовах цифровізації освіти. Агросвіт. 2025. № 3. С. 80–85. URL: https://www.nayka.com.ua/index.php/agrosvit/article/view/5608/5664 (дата звернення: 29.03.2025).
Калашнікова Л. Цифровізація соціальних відносин: теоретичне обґрунтування та емпірична верифікація. Інформаційне суспільство і Природа у фокусі соціологічної аналітики: кол. моногр. / за наук. ред. А. Лобанової, Л. Калашнікової, І. Грабовець. Київ, 2023. С. 13–48.
Шкіль Л.Л. Втеча від життя: унікальність філософії Еміля Дюркгейма. Грані. Філософія. 2015. № 3 (119). С. 108–112. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/268616724.pdf (дата звернення: 29.03.2025).
Chen M., Mao S., Zhang Y., Leung V. C. Big Data. Related Technologies, Challenges, and Future Prospects. Spinger, 2014. 100 p.
Воронкова В.Г. Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика: монографія. Львів; Торунь: Liha-Pres, 2022. 460 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ю. Я. Коцан-Олинець

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.