Основні напрями удосконалення законодавства України з інформаційної безпеки в умовах війни

Анотація

Стаття присвячена комплексному правовому аналізу викликів інформаційної безпеки України в умовах війни та розробці юридичних механізмів удосконалення нормативно-правової бази для ефективного захисту інформаційного простору. Проведено дослідження гібридних загроз, таких як кібератаки, на критичну інфраструктуру, дезінформаційні кампанії в соціальних мережах та кібердиверсії, через призму правозастосування на основі реальних кейсів 2022–2023 років, зокрема атак на «Укренерго» та систему «Дія». Оцінено чинне законодавство, включаючи Закони України «Про кібербезпеку» та «Про інформацію», виявлено їхні суттєві юридичні прогалини: колізії між нормами, застарілість положень, недостатня адаптація до умов воєнного стану, а також відсутність регулювання новітніх технологій, таких як штучний інтелект у кібератаках. На основі аналізу судової практики, офіційних звітів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Центру стратегічних комунікацій, а також міжнародних стандартів, таких як Директива ЄС NIS2 та Стратегія кібербезпеки НАТО, запропоновано п’ять ключових правових реформ. Серед них: імплементація блокчейн-технологій у правове регулювання захисту даних для запобігання витокам інформації, створення міжнародного хабу кіберзахисту як юридичної особи з правом міжнародної співпраці, введення нової правової категорії «кіберпсихологічна агресія» для боротьби з дезінформацією, розробка правових механізмів підвищення кіберграмотності населення через обов’язкові освітні програми, а також посилення санкцій за кіберправопорушення шляхом запровадження «цифрових санкцій» та категорії «кібердиверсія» в Кримінальний кодекс. Особливу увагу приділено правовій адаптації законодавства до умов воєнного стану, що вимагає оперативного реагування на загрози та координації зусиль держави, приватного сектору та міжнародних партнерів. Запропоновано детальну дорожню карту правових реформ із чіткими етапами реалізації до 2027 року, доповнену прогнозами ефективності, які передбачають зниження кіберправопорушень на 50%. Стаття розрахована на юристів, науковців, IT-фахівців і державних службовців, які займаються розробкою та впровадженням правових інструментів для захисту інформаційного простору України в умовах війни.