Особливості використання технологій штучного інтелекту в управлінні природними ресурсами та забезпеченні екологічної безпеки

Анотація

У статті досліджується роль штучного інтелекту (ШІ) в екологічній сфері. Проаналізовано визначення ШІ відповідно до європейського та українського законодавства, зокрема Закону ЄС про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act) та Концепції розвитку ШІ в Україні. Окреслено основні підходи до регулювання ШІ, а також виклики, пов’язані з його впровадженням у сферу екологічної безпеки.

Розглянуто ключові напрями використання ШІ в екологічній сфері: моніторинг стану довкілля, прогнозування екологічних ризиків, автоматизований аналіз екологічного законодавства та виявлення екологічних правопорушень. Особлива увага приділена практичним прикладам використання технологій ШІ, зокрема для аналізу супутникових знімків, оцінки якості повітря та води, моделювання змін клімату та екологічних катастроф.

Детально розглянуто застосування ШІ у сфері реалізації еколого-правових норм, включаючи цифрові розслідування екологічних правопорушень, формування доказової бази та моніторинг виконання екологічного законодавства. Наведено приклади інструментів ШІ, таких як Global Forest Watch, Plume Labs, Skylight, Earthrise та інші, що дозволяють ефективно ідентифікувати порушення природоохоронного законодавства та оцінювати їхні соціально-екологічні наслідки. Окрему увагу приділено інструментам обробки даних, які дозволяють здійснювати моніторинг змін у навколишньому середовищі в реальному часі.

Також висвітлено роль ШІ під час воєнних конфліктів, зокрема його значення для документування екологічних воєнних злочинів, оцінки забруднення довкілля та розмінування територій. ШІ допомагає виявляти незаконне використання природних ресурсів, пошкодження екосистем, а також збирати докази, що можуть бути використані в міжнародних судах.

У статті наголошено на важливості законодавчого врегулювання застосування ШІ у сфері екологічного моніторингу, що має забезпечити ефективне, етичне та безпечне використання цих технологій. Підкреслюється потреба у формуванні чітких стандартів і критеріїв для сертифікації екологічних ШІ-систем, що застосовуються як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Стаття підкреслює значні перспективи ШІ у сфері захисту довкілля та необхідність його інтеграції у правові механізми екологічного контролю.