«Грубе порушення роботодавцем законодавства про працю»: що мається на увазі?

Анотація

У даній публікації акцентовано увагу на тому, що: 1) у чинному законодавстві про працю України відсутнє визначення поняття «грубе порушення роботодавцем законодавства про працю»², натомість перелічуються підстави, за яких дії роботодавця вважаються такими, що порушують трудові права працівників і законодавство про працю в цілому; 2) за порушення роботодавцем законодавства про працю передбачено дисциплінарну, матеріальну, адміністративну, кримінальну та фінансову відповідальність.

Зроблено наступні висновки: 1) «грубим порушенням роботодавцем законодавства про працю» слід вважати суттєве обмеження трудових прав працівників або зневажливе до них ставлення; 2) в розумінні ч. 1 ст. 172 КК України це може бути незаконне накладення на працівника матеріальної відповідальності, систематичне порушення тривалості робочого часу, ненадання впродовж тривалого часу відпустки, на яку має право працівник, ненадання передбачених законом пільг та компенсацій; 3) в розумінні ч. 1 ст. 173 КК України це може бути зловживання довірою, обман, примушування до виконання роботи, не передбаченої трудовим договором; 4) поняття «грубе порушення» має оціночний характер і в кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися виходячи з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, суттєвих наслідків порушення (завдана шкода), кількості потерпілих, тривалості, систематичності порушень, причинного зв’язку між вчиненим порушенням і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення, особистих неприязних стосунків тощо; 5) підставами, за яких дії роботодавця вважаються такими, що порушують трудові права працівників (і так само – порушують законодавство про працю), а тому є грубими порушеннями – наразі вважаються, до прикладу, допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи в межах повного робочого часу, виплата заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків тощо; 6) найчастішими порушеннями законодавства про працю є не укладення трудового договору з працівником, безпідставна зміна істотних умов праці, звільнення з порушенням вимог законодавства про працю, відмова у звільненні за власним бажанням, вимога про звільнення, заборгованість із виплати заробітної плати, не проведення розрахунку при звільненні.