Місце врегулювання спору за участю судді в системі способів вирішення спорів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.88.1.64Ключові слова:
врегулювання спору за участю судді, альтернативні способи вирішення спорів, процедура врегулювання спору, інститут процесуального права, АСВСАнотація
Врегулювання спору за участю судді є відносно новим способом вирішення спорів в Україні. Його запроваджено у 2017 році на підставі Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Доволі часто його порівнюють із уже відомими способами вирішення спорів: медіація, арбітрування тощо. До характерних ознак цієї процедури відносять: добровільність, рівність сторін, неформальне ставлення, конфіденційність, відсутність фіксації процесу. Значна кількість наукових публікацій стосується порівняння саме медіації і врегулювання спору за участю судді. Очевидно, це пояснюється схожістю деяких ознак даних процедур: конфіденційність, наявність посередника між сторонами та ін. Низка науковців вважають, що процедура врегулювання спору за участю судді є окремим видом медіації чи похідним від медіації способом. У статті розглядаються подібні позиції, однак, звернено увагу, що із прийняттям Закону України «Про медіацію» у 2021 році, подібні твердження втратили свій сенс.
У публікації проаналізовано вимоги до проведення процедури врегулювання спору за участю судді. Наведене дало змогу виявити тісний зв’язок і нерозривність цієї процедури із традиційним судовим процесом. Встановлено, що врегулювання спору за участю судді можна вважати окремим інститутом процесуального права України. Разом з тим, характерні ознаки процедури врегулювання спору за участю судді, дозволяють розглядати цю процедуру як додатковий, альтернативний спосіб для сторін судового процесу врегулювати спір.
Тісний взаємозв’язок процедури врегулювання спору за участю судді та законодавчі вимоги до завершального етапу процедури дають підстави розглядати її як несамостійний спосіб вирішення спорів. Встановлено, що поміж іншого, процедура врегулювання спору за участю судді завершується шляхом укладення мирової угоди, а тому із врахуванням інших ознак, ця процедура може розглядатись як комбінований альтернативний спосіб вирішення спорів.
Посилання
Навроцька Ю.В. Правові механізми досудового врегулювання спорів за участю судді: концепція запровадження в Україні. Проблеми модернізації приватного права в умовах євроінтеграції: зб. наук. пр. / Нац. акад. прав. наук України, НДІ приват. права і підприємництва ім. акад. Ф.Г. Бурчака НАПрН України, Лабораторія з проблем адаптації цивільного законодавства України до стандартів ЄС, Хмельниц. ун-т упр. та права. Хмельницький: ФОП Мельник А.А., 2015. С. 369–374.
Конституція України від 28.06.1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30.
Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів: Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII. Голос України. 2017. № 221-222.
Про медіацію: Закон України від 16.11.2021 № 1875-IX. Голос України. 2021. № 236.
Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991. № 1798-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 6.
Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004. № 1618-IV. Голос України. 2004. № 89.
Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005. № 2747-IV. Голос України. 2005. № 158.
Бутирська І. Врегулювання спору за участю судді: перспективи запровадження у Господарський процесуальний кодекс. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 12. С. 79–83.
Можайкіна О. Правовий аналіз врегулювання спору за участю судді. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2018. № 2. С. 174–180.
Про судоустрій та статус суддів: Закону України від 02.06.2016. № 1402-VIII. Голос України. 2016. № 132-133.
Мазаракі Н. Співвідношення термінів «медіація» та «примирення». Підприємництво, господарство і право. 2017. № 11. С. 226–229.
Спектор О.М. Альтернативні способи вирішення цивільно-правових спорів: автореф. дис….канд. юрид. наук: 12.00.03. К., 2012. 18 с.
Альтернативне вирішення цивільно-правових спорів: підруч. за ред. Н.Ю. Голубєвої. Одеса: Фенікс, 2021. 344 с.
Неюрисдикційні форми захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання: монографія / Н.В. Ільків, М.С. Долинська та ін.; за заг. ред. д.ю.н. М.С. Долинської. Львів: ТОВ «Галицька видавнича спілка», 2020. 174 с.
Прущак В.Є. Врегулювання спору за участю судді у цивільному судочинстві України: дис. … док. філософії в гал. права, Одеса, 2020. 192 с.
Ківалов С.В. Сутність та особливості досудового врегулювання адміністративно-правових спорів. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія»: зб. наук. пр. Одеса: Юридична література, 2014. Т. 14. С. 5–18.
Ханик-Посполітак Р., Посполітак В. «Досудове», «альтернативне», «позасудове» врегулювання/вирішення приватноправових спорів: співвідношення понять. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 1. С. 38–44.
Яновицька А.В. Юрисдикція суду за Цивільним процесуальним та Господарським процесуальним кодексами України. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 4. С. 71–74.
Медіація у професійній діяльності юриста: підручник / авт. кол.: Т. Білик, Р. Гаврилюк, І. Городиський та ін.; за ред. Н. Крестовської, Л. Романадзе. Одеса: Екологія, 2019. 456 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. В. Яновицька, В. О. Мельник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
