Ґенеза правового інституту цивільно-правової відповідальності в Україні

Анотація

В Україні існує нагальна потреба у перегляді підходів до інституту цивільно-правової відповідальності. Сучасна уніфікація приватного права та запровадження європейських стандартів зумовили необхідність оновлення положень чинного законодавства щодо інституту цивільно-правової відповідальності. Крім того, сучасна правозастосовна практика потребує добре розробленої та науково обґрунтованої концепції цивільно-правової відповідальності, яка б дозволила досягти максимальної ефективності у відновленні та захисті порушених цивільних прав. При цьому мають бути враховані основні функції цивільно-правової відповідальності, такі як компенсаційна (спрямована на відновлення порушеного інтересу потерпілого) та превентивна (забезпечення належних стимулів для вжиття запобіжних заходів з метою зменшення або уникнення очікуваної відповідальності).

Заходи відповідальності є невід’ємною частиною захисту, адже відповідальність притаманна лише окремим способам захисту цивільних прав та інтересів. Сама по собі відповідальність не може забезпечити такий захист, оскільки є статичною правовою категорією. Ця функція реалізується через застосування конкретних заходів відповідальності, які в цивілістичній науці називаються санкціями. Досить поширеною сьогодні є правова позиція, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника правових наслідків, які проявляються в позбавленні його певних прав або в заміні наявного права новим, або в приєднанні до наявного додаткового. У цивілістичній літературі підкреслюється, що застосування заходів відповідальності завжди ґрунтується на принципі вини. Коли на особу покладається обов’язок, який вже існував, але який вона не виконала добровільно, то це не міра відповідальності, а міра захисту. Перелік способів захисту цивільних прав є ширшим, ніж передбачені законом заходи відповідальності, що дозволяє значно розширити фактичну можливість захисту порушених прав та максимально ефективно відновлювати порушені права, а також спонукати учасників цивільних відносин до соціально бажаної поведінки. Водночас перспективними для подальших досліджень є питання загальних підстав відповідальності за заподіяння шкоди та умов цивільно-правової відповідальності, а також застосування окремих санкцій.