Комерційне найменування: проблеми правового регулювання

Анотація

У статті розглядаються окремі проблемні аспекти щодо правового режиму комерційного найменування за законодавством України. Встановлено, що комерційне найменування є одним із засобів індивідуалізації, який заслуговує на правову визначеність та належне правове регулювання. Доведено, що правове регулювання комерційного найменування є неналежним, оскільки немає спеціального закону про правову охорону комерційного найменування, який мав би бути покликаний комплексно унормувати правовий режим комерційного найменування: виникнення прав на нього, суб’єктний склад, здійснення прав, припинення прав, захист прав на комерційне найменування, особливості передання майнових прав на нього.

Доведено, що фізичні особи – підприємці мають право на комерційне найменування, однак особливості його набуття та змісту мають бути визначені законом, якого наразі немає.

Обґрунтовано, що комерційне найменування може використовуватися у доменних іменах (при чому як повне, так і скорочене комерційне найменування), у контенті сайту (в різних рубриках), у ключових словах в інформаційних матеріалах на веб-сайті, у ключових словах у так званій «адмінці» сайту, в гугл-рекламі, іншій Інтернет-рекламі як в назві чи тексті оголошення, так і в ключових словах в «адмінці» цієї реклами.

Обґрунтовано, що враховуючи те, що Цивільний кодекс України не містить спеціальних законодавчих положень щодо захисту прав на комерційне найменування у главі 43, то при захисті прав на комерційне найменування застосуванню підлягають загальні положення щодо захисту прав інтелектуальної власності, які викладені у ст.ст. 431, 432 Цивільного кодексу України; також застосуванню підлягатимуть і загальні положення, визначені главою 3 Книги 1 Цивільного кодексу України, зокрема, ст. 15 (право на захист), ст. 16 (способи захисту) та інші.

Доведено, що стягнення компенсації замість відшкодування збитків за неправомірне використання комерційного найменування міг би бути дієвим механізмом притягнення винної особи до майнової відповідальності, оскільки стягнути збитки з порушника прав інтелектуальної власності доволі проблематично з урахуванням складності доведення розміру збитків. Обґрунтовано, що доцільно запозичити законодавчий підхід щодо конкретизації законодавчих положень про можливість стягнення компенсації, який з 2023 р. передбачено для захисту прав на інші об’єкти промислової власності. Тому варто доповнити главу 43 Цивільного кодексу України нормою про можливість суб’єкта права на комерційне найменування вимагати припинення порушення і обов’язок порушника відшкодувати завдану майнову шкоду шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або завдану немайнову (моральну) шкоду.

Доведено необхідність належного закріплення способів використання комерційного найменування у цифровому середовищі, оскільки мережа Інтернет є поширеним місцем використання комерційних найменувань.