Виникнення та розвиток права забудови чужої земельної ділянки (суперфіцію)

Анотація

Стаття присвячена розгляду етапів історії розвитку правового титулу забудови земельної ділянки (суперфіцію). Автором досліджується суть поняття користування чужим майном, а саме користування чужою земельною ділянкою з метою забудови в римському праві, передумови його виникнення, мета використання даного інституту, права і обов’язки сторін правовідносин. Стаття демонструє процес встановлення і розвиток права користування чужою земельною ділянкою з метою її забудови від його зародження до сьогодення. Автором розглядаються спільні і відмінні риси у поняттях суперфіцію за часів стародавнього Риму та у сучасному законодавстві України.

Так наприклад, за часів Римської імперії на етапі зародження суперфіцію, право власності на все збудоване належало власнику ділянки. Тогочасний розвиток публічних та приватно – правових відносин, вимоги та спори, які виникали в ході реалізації цих правовідносин, зумовили розвиток і удосконалення інституції. Суперфіцій, пройшовши різні щабелі свого історичного розвитку, став джерелом речового права на чуже майно у правових системах європейських держав. В українському ж законодавстві поняття суперфіцію було вперше визначено в Цивільному кодексі України у редакції від 16.01.2003 р.(глава 34).

В статті резюмується, що інститут суперфіцію виник в часи Римської імперії. Бурхливий розвиток суспільства, економіки і держави в цілому диктували вимоги щодо змін і вдосконалення норм цих правовідносин. Таким чином, з усіма історичними і віковими змінами він став джерелом сучасних норм речового права – права користування чужою земельною ділянкою для її забудови. Також варто відзначити, що термін суперфіцію в українському законодавстві є відносно молодим, тому можна ствердно сказати, що свій розвиток і удосконалення ця інституція проходить і в наш час через внесення відповідних змін до законодавства та шляхом наукових досліджень у цій сфері. В ході реалізації договорів суперфіцію, вирішення спорів, які виникають, в судовому порядку ми стикаємося із прогалинами, які, відповідно, необхідно заповнювати. Це важливо, оскільки сучасний швидкий розвиток економічних відносин зумовлює необхідність розширення процесу будівництва, що у свою чергу потребує чітких і зрозумілих правил, яких в законодавстві в повній мірі немає.

Узагальнити можна, що як за часів Римської імперії, так і в сучасні часи розвиток суспільних відносин стимулює подальше удосконалення суперфіцію та створює тенденції на розширення сфери його використання. Саме з причин збільшення території міст та потреби у будівництві житла і виник інститут суперфіцію в римському праві.